Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.04.2020 року у справі №748/2467/19

Ухвала

27 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 748/2467/19

провадження № 61-5789ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Штелик С. П., (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В.

М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 02 грудня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Петрушиної Людмили Михайлівни, про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В. В., приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Петрушиної Л. М., про захист прав споживачів.

Позов мотивовано тим, що 16 серпня 2007 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 445/ФК-07, за умовами якого банк надав позивачу кредит в сумі 75 000 грн, строком на 180 місяців, із розрахунку 16,2% річних, що підтверджується меморіальним ордером № 8266 від 16 серпня 2007 року. ТОВ "Укрпромбанк" 30 червня 2010 року передав активи AT "Дельта Банку" та, відповідно, відступив права вимоги до боржників по кредитних договорах, в тому числі кредитному договору №445/ФК-07, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ "Укрпромбанком".

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21 вересня 2012 року встановлено, що остаточна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "Дельта Банк" за кредитом становить 88 095,48 грн та стягнуто вказану заборгованість. 18 вересня 2019 року позивач сплатив вищезазначену суму в повному обсязі та погасив судовий збір у розмірі 440,48 грн. Проте відповідач не визнав відсутність боргу.

Посилаючись на викладені обставини просив визнати кредитний договір № 445/ФК-07 від 16 серпня 2007 року, укладений між ним та ТОВ "Український промисловий банк" (новий кредитор ПАТ "Дельта Банк") припиненим; визнати припиненим іпотечний договір від 16 серпня 2007 року, укладений між ним та ТОВ "Український промисловий банк" (новий кредитор ПАТ "Дельта Банк"), посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Петрушиною Л. М. за реєстровим номером № 3294, з підстав припинення кредитного договору № 445/ФК-07 від 16 серпня 2007 року; усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні майном ОСОБА_1 шляхом виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про накладення заборони відчуження об'єкта незавершеного будівництва з надвірними будівлями, що складає 83% ґатунку та земельної ділянки, площею 0,0792 га, кадастровий номер 7425586000:02:000:0187, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, вчиненого 16 серпня 2007 року приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Петрушиною Л. М. ; усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні майном ОСОБА_1 шляхом виключення з Державного реєстру іпотек запису про обтяження нерухомого майна щодо іпотеки об'єкта незавершеного будівництва з надвірними будівлями, що складає 83% ґатунку та земельної ділянки, площею 0,0792 га, кадастровий номер 7425586000:02:000:0187, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що розташовані за вищевказаною адресою, вчиненого 16 серпня 2007 року приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Петрушиною Л. М. та провести розподіл судових витрат відповідно до вимог ЦПК України.

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 02 грудня 2019 року позов задоволено. Визнано кредитний договір № 445/ФК-07 від 16 серпня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Український промисловий банк" (новий кредитор ПАТ "Дельта Банк") припиненим.

Визнано припиненим іпотечний договір від 16 серпня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Український промисловий банк" (новий кредитор ПАТ "Дельта Банк"), посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Петрушиною Л. М. за реєстровим номером № 3294, з підстав припинення кредитного договору № 445/ФК-07 від 16 серпня 2007 року та належного виконання зобов'язання за цим договором.

Усунуто перешкоди в користуванні та розпорядженні майном ОСОБА_1 шляхом виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про накладення заборони відчуження об'єкта незавершеного будівництва з надвірними будівлями, що складає 83% гатунку та земельної ділянки, площею 0,0792 га, кадастровий номер 7425586000:02:000:0187, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, вчиненого 16 серпня 2007 року приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Петрушиною Л. М.

Усунуто перешкоди в користуванні та розпорядженні майном ОСОБА_1 шляхом виключення з Державного реєстру іпотек запису про обтяження нерухомого майна щодо іпотеки об'єкта незавершеного будівництва з надвірними будівлями, що складає 83% гатунку та земельної ділянки, площею 0,0792 га, кадастровий номер undefined, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, вчиненого 16 серпня 2007 року приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Петрушиною Л. М. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 02 грудня 2019 року залишено без змін.

У касаційній скарзі, поданій у березні 2020 року до Верховного Суду, ПАТ "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову в цій справі є визнання припиненими договору про надання кредитних коштів в загальному розмірі 75 000 грн та договору іпотеки, укладеного на забезпечення виконання умов кредитного договору.

Згідно з частиною 4 статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень з цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, зокрема заявник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Перевіривши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що розгляд цієї справи судом касаційної інстанції потрібен для формування єдиної правозастосовчої практики.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, за статтею 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

При цьому, Верховним Судом враховано, що розмір кредитних коштів, наданих заявнику за оспорюваним договором (75 000 грн) не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн х 100 = 210 200 грн).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Зазначення у постанові апеляційного суду про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у малозначній справі і вони не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 02 грудня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Петрушиної Людмили Михайлівни, про захист прав споживачів відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: С. П. Штелик

А. А. Калараш

В. М. Сімоненко