Історія справи
Ухвала КЦС ВП від 25.04.2021 року у справі №274/690/19

Ухвала22 квітня 2021 рокум. Київсправа № 274/690/19провадження № 61-5776ск21Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 жовтня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 03 березня 2021 року у справі за позовом комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,ВСТАНОВИВ:У лютому 2019 року КП "Бердичівтеплоенерго" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 15 418,68 грн.Заочним рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08 серпня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_4 на користь КП "Бердичівтеплоенерго" заборгованість за централізоване опалення та постачання гарячої води у розмірі 3 854,67 грн з кожного та по 480,25 грн з кожного судових витрат.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06 листопада 2019 року заочне рішення від 08 серпня 2019 року скасовано та призначено справу до розгляду.Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 03 березня 2021 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП "Бердичівтеплоенерго" заборгованість за централізоване опалення та постачання гарячої води у розмірі 3 195,95 грн.Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_4 на користь КП "Бердичівтеплоенерго" заборгованість за централізоване опалення та постачання гарячої води у розмірі
3854,66 грн з кожного.В задоволенні іншої частини позову відмовлено.Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У квітні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_4 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 жовтня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 03 березня 2021 року.У касаційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просять скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.Стаття
129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).Згідно з пунктом
2 частини
3 статті
389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом
2 частини
3 статті
389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.Відповідно до пункту
1 частини
6 статті
19 ЦПК України для цілей пункту
1 частини
6 статті
19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина
9 статті
19 ЦПК України).Оскільки ціна позову у даній справі становить 15 418,68 грн, щостаном на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн * 100 = 227 000,00 грн), зазначена справа є малозначною в силу закону.Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а, б, в, г пункту
2 частини
3 статті
389 ЦПК України.Обставин, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей
389,
394 ЦПК України.
Згідно з положеннями частини
1 статті
394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог частини
1 статті
394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).Відповідно до вимог пункту
1 частини
2 статті
394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.Зазначене відповідає Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття
17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною та обгрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення у справі "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36).
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_4 подали касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.Керуючись статтею
129 Конституції України, пунктом
1 частини
6 статті
19, статтями
175,
176, пунктом
2 частини
3 статті
389,
390, пунктом
1 частини
2 статті
394 ЦПК України,УХВАЛИВ:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 жовтня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 03 березня 2021 року у справі за позовом комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.Судді Н. Ю. СакараО. В. БілоконьО. М. Осіян