Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 25.03.2019 року у справі №748/3079/18

УХВАЛА

21 березня 2019 року

м. Київ

справа № 748/3079/18

провадження № 61-4743 ск 19

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Військової частини А1815 про стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних за час прострочення грошового зобов'язання,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом і просив стягнути з відповідача 3590,46 грн інфляційних втрат і 3 % річних у розмірі 820,33 грн, а всього - 4410,79 грн.

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 28 грудня 2018 року в складі судді Олещенко В. І., залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року в складі колегії суддів Бечка Є. М., Євстафіїва О. К., Шарапової О. Л., позов задоволено частково, стягнуто з ВЧ А1815 на користь ОСОБА_2 2522,7 грн інфляційних втрат і 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 573,66 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

У березні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на вказане судове рішення.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Малозначними є справи, в яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункти 1, 2 частини 6 статті 19 ЦПК України).

Ціна позову в даній справі не перевищує 192 100 грн, тому справа є малозначною в силу закону.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що справа, хоча і є малозначною, має має фундаментальне значення для формування правозастосовної практики. Проте, в касаційній скарзі не обґрунтовано, чому дана справа має фундаментальне значення для формування правозастосовної практики. Посилання ОСОБА_2 на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваним судовим рішенням та не дає підстав для висновку про наявність обставин, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Згідно з вимогами пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, держави-члени Ради Європи мають вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року), Azyukovska v. Ukraine (Азюковська проти України) від 09 жовтня 2018 року.

З огляду на викладене та відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389, пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження в даній справі слід відмовити.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 274, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Антоненко