Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 25.01.2021 року у справі №712/6842/20

Ухвала

22 січня 2021 року

м. Київ

справа № 712/6842/20

провадження № 61-642ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред'явлення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до його пред'явлення шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, яка належить йому на праві власності, та встановлення заборони вчинення будь-яким особам будь-яких дій у

будь-який спосіб щодо продажу, відчуження або переоформлення у інший спосіб вказаного нерухомого майна.

Заява обґрунтована тим, що він має намір подати до суду позовну заяву про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 25 січня 2012 року, укладеного між публічним акціонерним товариством "Кредобанк" (далі - ПАТ "Кредобанк") та товариством з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс" (далі - ТОВ "Кредекс Фінанс"), скасування запису про іпотечне обтяження та зобов'язання вчинити певні дії. Вважав, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити в подальшому виконання рішення суду.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 липня 2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред'явлення задоволено. Накладено арешт на належну ОСОБА_1 квартиру

АДРЕСА_1. Заборонено вчиняти

будь-які дії будь-яким особам у будь-який спосіб щодо продажу, відчуження або переоформлення у інший спосіб вказаного нерухомого майна до розгляду справи по суті.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (далі - ТОВ "Вердикт Капітал") задоволено. Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 липня 2020 року про забезпечення позову скасовано. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до його подання відмовлено.

11 січня 2021 року до Верховного Суду ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Як підставу для скасування оскарженого судового рішення заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вказуючи, що судом апеляційної було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, яка не відповідає вимогам

ЦПК України. Також зазначає про безпідставне поновлення судом апеляційної інстанції строку на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою ТОВ "Вердикт Капітал". Заявник вказує, що особа, яка подала апеляційну скаргу не надала доказів на підтвердження порушення її прав накладенням арешту на квартиру, яка їй не належить. На думку заявника, суд першої інстанції правильно виходив із того, що існує реальна загроза утруднення невиконання судового рішення у випадку задоволення позову та ефективного захисту прав заявника.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно частини 1 статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.

Згідно з частинами 1 , 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених частинами 1 , 2 статті 149 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, умовою застосування забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно існує спір та наявна реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати зміст позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Безпідставне застосування заходів забезпечення позову може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 27 травня 2008 року між

ПАТ "Кредобанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 31/2008/1, з метою забезпечення виконання зобов'язань за яким між сторонами укладено іпотечний договір від 28 травня 2008 року № 31/2008/1-1, предметом якого є квартира АДРЕСА_1.

25 січня 2012 року між ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "Кредекс Фінанс" був укладений договір про відступлення права вимоги за вказаними вище договорами.

Загальними зборами учасників товариства від 01 серпня 2018 року прийнято рішення, оформлене протоколом № 01/08-2018, про перейменування ТОВ "Кредекс Фінанс" на ТОВ "Вердикт Капітал", затверджено статут товариства в новій редакції.

Предметом позову, який мав намір подати до суду ОСОБА_1,

є визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, укладеного між ПАТ "Кредобанк" до ТОВ "Кредекс Фінанс" за іпотечним договором та кредитним договором.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення чи неможливість захисту прав за відсутності заходів забезпечення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Із урахуванням положень статей 149 150 ЦПК України, апеляційний суд, скасовуючи ухвалу районного суду та ухвалюючи нову постанову про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, надаючи належну оцінку обставинам справи, обґрунтовано виходив із того, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову ґрунтується на припущеннях щодо неможливості виконання судового рішення, не містить обґрунтованих аргументів щодо наявності підстав для задоволення застосування судом відповідних заходів.

Судом апеляційної інстанції надано належну оцінку тій обставині, що вжитті районним судом заходи забезпечення позову безпосередньо не пов'язані із предметом позовних вимог. До того ж ОСОБА_1 просив застосувати захід забезпечення позову, зокрема арешт, щодо свого власного майна, а не майна відповідача, що не узгоджується з положеннями статті 150 ЦПК України та не відповідає меті забезпечення позову й завданням цивільного судочинства.

Вказані висновки узгоджуються із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 308/8454/16 (провадження № 61-36214св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 757/15097/18-ц (провадження № 61-47879св18), від 15 квітня 2020 року

у справі № 727/11529/19 (провадження № 61-3049св20) щодо неможливості накладення арешту на майно за заявою особи (позивача), якій це майно належить на праві власності.

Також колегією суддів враховано, що ухвалою Соснівського районного суду м.

Черкас від 16 грудня 2020 року у справі № 712/7178/20 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Кредекс Фінанс ", ПАТ "Кредобанк", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьова В. Ю. про визнання договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором недійсним, договору відступлення права вимоги за кредитними зобов'язаннями нікчемними, скасування запису про іпотечне обтяження та зобов'язання вчинити певні дії, відмовлено у задоволенні заяви

ОСОБА_1 про забезпечення позову, яка була подана з тих самих підстав.

Частиною 4 статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною 6 статті 394 ЦПК України ухвала про відмову

у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

За результатами оцінки доводів касаційної скарги та змісту оскарженого судового рішення не виявлено порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права. Правильність застосування судом апеляційної інстанції положень статей 149 150 ЦПК Українине викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції, є необґрунтованою.

Керуючись частинами 1 , 4 та 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду

від 03 грудня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред'явлення - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович