Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 24.03.2019 року у справі №229/3363/18

Ухвала

15 березня 2019 року

м. Київ

справа № 229/3363/18

провадження № 61-4459ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Дружківського управління водопровідно-каналізаційного господарства на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 01 листопада 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 24 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" про захист прав споживачів.

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 01 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 24 січня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконними дії Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" щодо нарахування оплати за послуги з водопостачання та водовідведення за особовим рахунком № 200429, відкритим на ім'я ОСОБА_1, з 01 вересня 2016 року до грудня 2017 року, згідно з установленими нормативними (нормами) споживання.

Визнано незаконною бездіяльність Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" щодо неповідомлення про настання строку проведення періодичної повірки засобу вимірювальної техніки та не проведення періодичної повірки, в тому числі демонтажу, транспортування та монтажу, лічильника холодної води КВ-1,5 заводський номер 514315, який встановлений в квартирі АДРЕСА_1.

Зобов'язано Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" провести перерахунок нарахувань за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення по особовому рахунку № 200429, відкритому на ім'я ОСОБА_1, за період з 01 вересня 2017 року до 21 листопада 2017 року, згідно із середньомісячними показаннями засобу квартирного обліку холодної води за попередні три місяці.

Стягнуто з Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті розпломбування, повірку та опломбування засобу квартирного обліку холодної води у розмірі 127 грн 11 коп.

У іншій частині вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У лютому 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Дружківського управління водопровідно-каналізаційного господарства на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 01 листопада 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 24 січня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішення, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

За правилом пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд може визнати справу малозначною, ураховуючи, наприклад: ціну позову, предмет позову, складність справи та її значення для сторін і суспільства.

Ураховуючи предмет, ціну позову та складність цієї справи, а також те, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються у тому числі і на касаційне провадження, беручи до уваги, що касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Додатково Верховним Судом враховано, що судове рішення постановлено судом апеляційної інстанції після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", тобто після 15 грудня 2017 року.

Відповідно до Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключають з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих прав, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягнення таких цілей.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, оскільки оскаржувані заявником рішення Дружківського міського суду Донецької області від 01 листопада 2018 року та постанова Донецького апеляційного суду від 24 січня 2019 року ухвалені у малозначній справі, то вони не підлягають касаційному оскарженню і у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Дружківського управління водопровідно-каналізаційного господарства на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 01 листопада 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 24 січня 2019 року.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Черняк