Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.09.2020 року у справі №234/20590/19

Ухвала

21 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 234/20590/19

провадження № 61-13100ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р.

А.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 24 березня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 28 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 20 лютого 2020 року позов задоволено.

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення у цій справі.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 24 березня 2020 року, залишеного без змін постановою Донецького апеляційного суду від 28 липня 2020 року у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у даній справі відмовлено.

26 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 24 березня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 28 липня 2020 року, в якій, посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити додаткове судове рішення.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положеннями пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України та пункту 9 частини 3 статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення - у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 статті 389 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у Частиною 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Даний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно, ЦПК України не передбачає право на оскарження в касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої за результатами апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову ухвалити додаткове рішення (пункт 20 частини 1 статті 353 ЦПК України).

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Вказівка в резолютивній частині постанови Донецького апеляційного суду від 28 липня 2020 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржуване судове рішення не підлягає перегляду в касаційному порядку відповідно до вищевказаних норм ЦПК України.

Враховуючи те, що заявник оскаржує ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 24 березня 2020 року якою відмовлено у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, та постанову Донецького апеляційного суду від 28 липня 2020 року за результатами її апеляційного перегляду, ці судові рішення не підлягають касаційному оскарженню відповідно до вимог статті 389 ЦПК України і у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 24 березня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 28 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець