Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.06.2020 року у справі №497/576/18

Ухвала

17 червня 2020 року

м. Київ

справа № 497/576/18

провадження № 61-8114ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,

розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства "Одесаобленерго" на рішення Болградського районного суду Одеської області від 04 квітня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Одесаобленерго" про визнання незаконним донарахування суми боргу за використану електроенергію, зобов'язання провести перерахунок та внести відомості в облікові дані споживача про відсутність суми заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулась із позовом до акціонерного товариства "Одесаобленерго" (далі - АТ "Одесаобленерго") та просила: визнати незаконним донарахування оплати за спожиту електроенергію у розмірі 64 360,27 грн; зобов'язати АТ "Одесаобленерго" провести перерахунок вартості використаної нею електроенергії; зобов'язати АТ "Одесаобленерго" в особі Болградського РЕМ внести відомості в облікові дані про відсутність заборгованості у розмірі 64 360,27
грн; визнати незаконним попередження від 10 квітня 2018 року, видане Болградським РЕМ.

Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 04 квітня 2019 року позов задоволено, визнано незаконними донарахування АТ "Одесаобленерго" позивачу ОСОБА_1 оплати за спожиту електроенергію в сумі 64 360,27 грн.

Зобов'язано АТ "Одесаобленерго" провести перерахунок вартості використаної ОСОБА_1 електроенергії.

Зобов'язано АТ "Одесаобленерго" в особі Болградського РЕМ внести відомості в облікові дані ОСОБА_1 про відсутність у неї заборгованості в розмірі 64 360,27
грн.

Визнано незаконним попередження, видане Болградським РЕМ від 10 квітня 2018 року на ім'я позивача ОСОБА_1

Стягнуто з АТ "Одесаобленерго" на користь держави судовий збір у розмірі 768,40
грн

Постановою Одеського апеляційного суду від 05 березня 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У червні 2020 року АТ "Одесаобленерго" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Болградського районного суду Одеської області від 04 квітня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 березня 2020 року.

Положенням пункту 9 частини 3 статті 2 ЦПК Українизакріплено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

Однак, таке право на касаційне оскарження не є абсолютним та безумовним, скаржник зобов'язаний обґрунтувати причини такого звернення, що дозволяють ініціювати проведення судового розгляду справи в третій раз.

Так, у положенні частини "с" статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, акцентується увага на тому, що скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини у справах Lavages
Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Право заявника на апеляційний перегляд справи було забезпечено.

Всі мотивування особи, яка подає касаційну скаргу, вже були предметом розгляду в судах двох інстанцій і не потребують додаткового перегляду.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанцій, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК Українирозташована у розділі "Загальні положення" частина 6 статті 19 ЦПК України, яка поширюється і на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

При цьому суд дослідив та взяв до уваги предмет позову, складність справи, ціну позову, яка не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, значення справи для сторін і суспільства.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму дляпрацездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Підстави, передбачені статтею 411 ЦПК України, для обов'язкового скасування судових рішень, що оскаржуються, у касаційній скарзі не зазначені.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що судові рішення, які оскаржуються, прийняті у малозначній справі, а обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства "Одесаобленерго" на рішення Болградського районного суду Одеської області від 04 квітня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Одесаобленерго" про визнання незаконним донарахування суми боргу за використану електроенергію, зобов'язання провести перерахунок та внести відомості в облікові дані споживача про відсутність суми заборгованості.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

В. М. Сімоненко