Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 08.07.2019 року у справі №750/146/19
Ухвала ВП ВС від 01.03.2020 року у справі №750/146/19

Ухвала

15 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 750/146/19

провадження № 61-12290св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І.,

Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - комунальне підприємство "Чернігівводоканал",

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1 та комунального підприємства "Чернігівводоканал" на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 25 лютого 2019 року у складі судді Логвіної Т. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 20 травня 2019 року у складі колегії суддів: Бечка Є. М., Євстафіїва О. К., Лакізи Г. П.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до комунального підприємства "Чернігівводоканал" (далі - КП "Чернігівводоканал"), в якому просила визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування їй боргу в сумі 2 711,07 грн за послуги водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати відповідача зняти з ОСОБА_1 неправомірно нараховану заборгованість в розмірі 2 711,07 грн за послуги водопостачання та водовідведення за вказаною адресою; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 6 664,04 грн у відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 грн у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 25 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 20 травня 2019 року, позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії КП "Чернігівводоканал" Чернігівської міської ради щодо нарахування ОСОБА_1 боргу в сумі 2 711,07 грн за послуги водопостачання та водовідведення за адресою АДРЕСА_1.

Зобов'язано КП "Чернігівводоканал" Чернігівської міської ради зняти з ОСОБА_1 неправомірно нараховану заборгованість в розмірі 2 711,07 грн за послуги водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з КП "Чернігівводоканал" Чернігівської міської ради 768,40 грн судового збору в дохід держави.

У липні 2019 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 25 лютого 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 20 травня 2019 року в частині відмови у задоволенні відшкодування матеріальної та моральної шкоди та прийняти нове рішення, яким задовольнити всі позовні вимоги.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд не розглянув питання щодо матеріальної шкоди, оскільки заявник не обґрунтовував таку шкоду. Проте, суд ураховує той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, яка не може бути виправленою шляхом лише констатації судом факту порушення. Тобто, сам лише факт правопорушення є наслідком такого спричинення, так і визначення поняття, умов і критеріїв компенсації.

У липні 2019 року КП "Чернігівводоканал" засобами поштового зв'язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, скасувати рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 25 лютого 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 20 травня 2019 року, закрити провадження у справі.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами різних інстанцій питання компенсації різниці між нормами споживання, що встановлюються органами місцевого самоврядування та нормативами встановленими Постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409 розглядаються в порядку як адміністративної так і цивільної юрисдикції до того ж ще й з порушенням суб'єктної юрисдикції. Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 20 квітня 2017 року № 181 затверджено норми витрат води, які перевищують нормативи, встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409, що потягло за собою додаткове нарахування позивачу платежів за водопостачання та водовідведення у КП "Чернігівводоканал". Передбачені пільги на законодавчому рівні мають бути компенсовані або за рахунок міського бюджету або за рахунок державного бюджету, однак в жодному разі не шляхом проведення списання та зобов'язання вчинення таких дій підприємством, що надає такі послуги. Отже, в даній справі відповідачем має бути орган місцевого самоврядування (в даному випадку Чернігівська міська рада") та наявний публічно-правовий спір.

Відзив від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.

Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2019 року поновлено строк КП "Чернігівводоканал" на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у даній справі, витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1.

У листопаді 2019 року матеріали цивільної справи № 750/146/19надійшли до Верховного Суду та 08 листопада 2019 року передані судді-доповідачу Дундар І. О.

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.

Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2020 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 25 лютого 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до КП "Чернігівводоканал" про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційними скаргами КП "Чернігівводоканал" та ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 25 лютого 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 20 травня 2019 року повернуто на розгляд Верховного Суду.

Ухвала мотивована тим, що відповідно до матеріалів справи КП "Чернігівводоканал" не заявляло про порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції при розгляді цієї справи судами попередніх інстанцій. Крім того, ця справа є малозначною в силу вимог закону.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 січня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до КП "Чернігівводоканал" про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

При цьому суд першої інстанції з урахуванням малозначності позову, дійшов висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 лютого 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд цієї справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, оскільки ця справа визнана малозначною.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Підстав вважати, що суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково, немає.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v.
SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним із помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v.
CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Оскільки Верховним Судом відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами КП "Чернігівводоканал" та ОСОБА_1 а судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, касаційне провадження необхідно закрити.

Керуючись пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України, статтями 19, 260, 389 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року),

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження у справі №750/146/19 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Чернігівводоканал" про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційними скаргами ОСОБА_1 та комунального підприємства "Чернігівводоканал" на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 25 лютого 2019 та постанову Чернігівського апеляційного суду від 20 травня 2019 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

В. І. Журавель

М. М. Русинчук