Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 20.02.2020 року у справі №754/5710/17

Ухвала

Іменем України

13 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 754/5710/17

провадження № 61-2441ск20

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1

та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 січня 2020 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про порушення прав споживачів, визнання договору недійсним, застосування наслідків недійсності правочину,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 січня 2020 року

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3

на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 14 листопада 2019 року повернуто заявнику.

У касаційній скарзі, поданій 03 лютого 2020 року, представник

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 16 січня 2020 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись

на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального

і процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми Закону України "Про захист прав споживачів", Закону України "Про судовий збір", ЦПК України, а також право заявників на доступ до суду.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору

за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав.

У цій справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали позов про захист своїх прав споживачів шляхом визнання договору недійсним, застосування наслідків недійсності правочину.

Також предметом розгляду цієї справи є позовні вимоги публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд апеляційної інстанції правильно встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не звільнені від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення у частині вирішення первісних позовних вимог ПАТ "УкрСиббанк" до них про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ці вимоги були задоволені судом першої інстанції, а у апеляційній скарзі заявлено, зокрема, клопотання про скасування оскарженого рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні первісного позову.

У відповідності до пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України

(тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги)

до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи,

які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених Частиною 2 статті 357 ЦПК України, застосовуються положення Частиною 2 статті 357 ЦПК України.

У відповідності до частини 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені частини 3 статті 185 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3

залишено без руху та надано строк для усунення недоліків: сплати судового збору та надання оригіналів документів, які підтверджують повноваження ОСОБА_3 на представництво інтересів ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Заявники, отримавши зазначену ухвалу, надіслали до суду апеляційної інстанції оригінал ордеру серії КС № 007120 від 09 грудня 2019 року. Недолік апеляційної скарги щодо сплати судового збору заявники не усунули, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції не сплатили, апеляційну скаргу не уточнювали.

Враховуючи те, що заявники не виконали вимоги ухвали Київського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року, суд апеляційної інстанції правомірно визнав неподаною та повернув апеляційну скаргу заявникам.

Посилання в касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції відступив від правової позиції, висловленої у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18), є безпідставними.

Згідно з положеннями частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції вимог статей 185, 356, 357 ЦПК України, статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" та Закону України "Про судовий збір". Заявники неналежним чином, з порушенням положень частини 3 статті 356 ЦПК України оформили апеляційну скаргу, що стало підставою для її повернення. В доступі до правосуддя суд апеляційної інстанції заявників не обмежував.

Слід зазначити, що згідно з частиною 7 статті 185 ЦПК України повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню

до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, не спростовують висновків суду.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Частиною 4 статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Правильність застосування судом апеляційної інстанції вищенаведених норм не викликає розумних сумнівів. Впливу результатів розгляду апеляційної скарги на формування єдиної правозастосовчої практики не встановлено.

Згідно з частиною 5 статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 , 5 та 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 січня 2020 року

у справі за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про порушення прав споживачів, визнання договору недійсним, застосування наслідків недійсності правочину - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особам, які подавали касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович