Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.11.2020 року у справі №521/3104/19

Ухвала

17 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 521/3104/19

провадження № 61-15975ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Чумаченко Святослав Олександрович, на постанову Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 146 062,58 грн.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2019 року позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені додаткові витрати на утримання неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 9 374,40 грн, вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково, стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені додаткові витрати на утримання неповнолітньої

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 106 082,80 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

27 жовтня 2020 року засобами поштового зв'язку представник ОСОБА_1 - адвокат Чумаченко С. О. подав касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року, в якій просив скасувати вказане судове рішення, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Частиною 1 статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог Частиною 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи

від 07 лютого 1995 року, державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року (справа "Зубац проти Хорватії" (Zubac v. Croatia), № 40160/12) вказав на обмеженість доступу ratione valoris до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Леваж Престасьон Сервіс" проти Франції", рішення Європейського суду з прав людини у справі "Шамоян проти Вірменії" (Shamoyan v. Armenia).

Крім того, Європейський суд з прав людини в Ухвалі щодо неприйнятності заяви № 26293/18 від 09 жовтня 2018 року у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine) зазначив, що застосування критерію малозначності справи у справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків крім випадків, якщо

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 3 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про оплату додаткових витрат на дитину.

Отже, справа № 521/3104/19 для цілей ЦПК України є малозначною в силу закону.

Особа, яка подає касаційну скаргу вважає, що справа має виняткове значення для відповідача, а касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Натомість колегією суддів не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України для касаційного оскарження судового рішення у малозначній справі № 521/3104/19, у тому числі обставин, які б свідчили про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та/або що справа має виняткове значення для ОСОБА_1.

Ухвалюючи оскаржене судове рішення, апеляційний суд врахував, що мати ОСОБА_3 померла, опікуном дитини призначено її бабусю

ОСОБА_2, дитина має виняткові музичні здібності, включена до списку 100 найталановитіших дітей України, а крім того встановивши наявність у ОСОБА_1 паспорту моряка та його періодичне, строком понад три місяці, перебування за кордоном, відхилив доводи відповідача щодо відсутності матеріальної можливості сплачувати додаткові витрати на дитину.

Сама по собі незгода відповідача із висновками апеляційного суду щодо встановлених обставин справи та оцінкою доказів не є підставою для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, а наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, судом не встановлена, то відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1

частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Чумаченко Святослав Олександрович, на постанову Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року в цивільній справі № 521/3104/19.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта