Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.11.2019 року у справі №643/15308/18

Ухвала

Іменем України

14 листопада2019 року

м. Київ

справа № 643/15308/18

провадження № 61-20075ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В.

О.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поляк Дмитро Васильович, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ліпінська Ілона Едуардівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Саварінська Наталія Вікторівна, ОСОБА_6, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малахова Галина Іванівна, про визнання правочинів нікчемними та недійсними, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поляк Д. В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ліпінська І. Е., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Саварінська Н. В., ОСОБА_6, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малахова Г. І., про визнання правочинів нікчемними та недійсними, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2018 року відкрито провадження в указаній справі.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 20 червня 2019 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху, запропоновано заявнику сплатити судовий збір за її подання.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 30 липня 2019 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду з підстав, передбачених частиною 13 статті 187 ЦПК України.

Ухвала місцевого суду мотивована тим, що позивачем згідно позовної заяви, яка має одночасно майнові та немайнові вимоги, не у повному обсязі сплачено судовий збір, заявник не усунув недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі суду від 20 червня 2019 року, тому наявні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду.

Не погодившись з постановленою ухвалою суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 30 липня 2019 рокута направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постановою Харківського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 30 липня 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційний суд, скасовуючи ухвалу місцевого суду та направляючи справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, виходив з того, що місцевий суд порушив порядок вирішення питання про усунення недоліків.

У листопаді 2019 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 17 жовтня

2019 року, в якій заявник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та

залишити в силі ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 30 липня 2019 року.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на те, що позивачем не усунуті недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі Московського районного суду м. Харкова від 20 червня 2019 року, клопотань про надання додаткового строку для усунення недоліків ОСОБА_2 не подавала, в зв'язку з чим позовна заява ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 30 липня 2019 року законно залишена без розгляду.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Частиною 4 статті 394 ЦПК України передбачено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо, зокрема, правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2018 року відкрито провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поляк Д. В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ліпінська І. Е., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Саварінська Н. В., ОСОБА_6, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малахова Г. І., про визнання правочинів нікчемними та недійсними, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 20 червня 2019 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху, запропоновано заявнику сплатити судовий збір за її подання.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 30 липня 2019 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду з підстав, передбачених частиною 13 статті 187 ЦПК України.

При вирішенні питання про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що недоліки позовної заяви не усунуті, судовий збір не сплачений, тому наявні підстави для застосування положень частини 13 статті 187 ЦПК України.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява, зокрема, повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України також передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до положень частини 2 статті 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Таким чином, цивільним процесуальним законодавством передбачена можливість попереднього визначення розміру судового збору самим судом у разі, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо.

Окрім цього, ЦПК України надає суду право після відкриття провадження у справі вирішувати питання щодо залишення позову без руху.

Частиною 11 статті 187 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у Частиною 11 статті 187 ЦПК України, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно з вимогами частини 13 статті 187 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

З метою забезпечення безперешкодного доступу до правосуддя цивільним процесуальним законодавством чітко регламентовані підстави та порядок залишення позову без руху. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 185 ЦПК України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі відповідно до принципу правової визначеності, який є складовим елементом принципу верховенства права (пункт 1 частини 3 2 ЦПК України) має зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що в ухвалі місцевого суду про залишення позову без руху для сплати судового збору суд не вказав мотивів, з яких він вважав недоплаченою суму судового збору, оскільки не вказав точну суму судового збору, яку необхідно доплатити. В даному випадку суд лише обмежився посиланням на зміст пункт 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", що, на думку суду апеляційної інстанції, не може вважатись достатнім для належного виконання вимог цієї ухвали.

Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що в ухвалі місцевого суду не вказано конкретну суму судового збору, яку слід сплатити позивачеві, що позбавляє останнього можливості належним чином усунути недоліки позовної заяви. Залишення позову без розгляду в такій процесуальній ситуації порушує принцип пропорційності, передбачений статтею 11 ЦПК України.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених ст. 11 ЦПК України, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що місцевий суд передчасно залишив позов ОСОБА_2 без розгляду, що є порушення вимог пункту 11 частини 1 257 ЦПК України.

Наведені у касаційній скарзі доводи не заслуговують на увагу, оскільки оскаржуване рішення апеляційного суду ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд у порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 та 5 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поляк Дмитро Васильович, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ліпінська Ілона Едуардівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Саварінська Наталія Вікторівна, ОСОБА_6, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малахова Галина Іванівна, про визнання правочинів нікчемними та недійсними, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. О. Кузнєцов