Історія справи

Постанова КЦС ВП від 13.04.2022 року у справі №739/188/19
Ухвала КЦС ВП від 16.09.2021 року у справі №739/188/19

Ухвала

15 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 739/188/19

провадження № 61-14389ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Костюченко Владислав Костянтинович, на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 01 квітня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 26 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Новгород-Сіверського районного нотаріального округу Чернігівської області Шик Альона Леонідівна, про визнання недійсною відмови від обов'язкової частки у спадщині,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Новгород-Сіверського районного нотаріального округу Чернігівської області Шик А. Л., про визнання недійсною відмови від обов'язкової частки у спадщині.

Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 01 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 01 квітня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.

У лютому 2019 року ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Костюченко В. К., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 01 квітня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 26 липня 2021 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та питання про відкриття касаційного провадження не може бути вирішено з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених Частиною 2 статті 389 ЦПК України.

У пункті 5 частини 2 статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункті 5 частини 2 статті 392 ЦПК України підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункті 5 частини 2 статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункті 5 частини 2 статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини 2 статті 389 ЦПК України в касаційній скарзі зазначаються порушення, допущені судом, які визначені у пункту 4 частини 2 статті 389 ЦПК України.

Посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення обґрунтування випадків, перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) щодо обов'язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої та або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина 1 статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина 8 статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини 1 статті 396 ЦПК України).

Відповідно до частини 4 статті 258 ЦПК України перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови.

ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Костюченко В. К., у касаційній скарзі вказує про оскарження ухвали Чернігівського апеляційного суду від 26 липня 2021 року, яка є постановою.

У зв'язку з цим заявнику необхідно усунути вказані вище недоліки касаційної скарги та відповідно до вимог пункту 1 частини 4 статті 392 ЦПК України надати касаційну скаргу (у новій редакції) та її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Крім того, у касаційній скарзі міститься клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, зменшення його розміру або відстрочення її сплати до ухвалення судом рішення через незадовільний матеріальний стан та пенсійний вік заявника.

Згідно із частинами 1 та 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати

Відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені в обґрунтування заявленого клопотання доводи про звільнення заявника від сплати судового збору не можуть слугувати достатньою підставою для його задоволення, оскільки ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Костюченко В. К., не надала відомості, які містять інформацію про загальний дохід за попередній календарний рік заявника, зокрема довідку "Форми ОК-5" Головного управління Державної податкової інспекції.

За подання касаційної скарги справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми (підпункт 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Враховуючи заявлені позовні вимоги, судовий збір за подання касаційної скарги становить 1 536,80 грн (768,40, грн? 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м.

Києві/Печерс. р-н/~organization1~, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007 ККДБ: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України "Про судовий збір". На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Згідно із частиною 2 статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених частиною 2 статті 393 ЦПК України, застосовуються положення частиною 2 статті 393 ЦПК України, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Костюченко Владислав Костянтинович, про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру або відстрочення її сплати до ухвалення судом рішення, відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Костюченко Владислав Костянтинович, на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 01 квітня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 26 липня 2021 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 15 жовтня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Черняк