Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.06.2021 року у справі №637/930/19

Ухвала

16 червня 2021 року

м. Київ

справа № 637/930/19

провадження № 61-9047ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Ідея Банк", в інтересах якого діє адвокат Жовтонецький Віктор Миколайович на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 03 грудня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства "Ідея Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, вилучення предмета застави та звернення стягнення на предмет застави,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року Акціонерне товариство "Ідея Банк" (надалі - АТ "Ідея Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, після уточнення якого просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 910.25453 у сумі 502 552,18 грн та звернути стягнення на предмет застави, який належить ОСОБА_2, а саме, на автомобіль TOYOTA PRADO, 2006 року випуску, чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, актуальний номерний знак № НОМЕР_2, вилучити зазначений автомобіль у ОСОБА_2 на період до його реалізації у розмірі 276 613,20 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 03 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року у задоволенні позову АТ "Ідея Банк" відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У травні 2021 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу АТ "Ідея Банк", в інтересах якого діє адвокат Жовтонецький В. М., в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Частиною 1 статті 394 ЦПК України передбачено те, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог Частиною 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у цій справі складає 502 552,18 грн, яка не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 250 = 567 500,00 грн), а тому судові рішення, відповідно до вимог ЦПК України, не підлягають касаційному оскарженню.

Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.

Касаційна скарга містить посилання на те, що особа, яка подає касаційну скаргу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи та справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Верховним Судом перевірено, чи мають місце підстави, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких касаційне провадження у малозначній справі підлягає відкриттю, та з урахуванням обставин, на які посилався заявник в касаційній скарзі, зазначених підстав не встановлено.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року (справа "Зубац проти Хорватії" (Zubac v. Croatia), № 40160/12) вказав на обмеженість доступу ratione valoris до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Леваж Престасьон Сервіс" проти Франції", рішення Європейського суду з прав людини у справі "Шамоян проти Вірменії" (Shamoyan v. Armenia).

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у даній справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена у загальних положеннях частина 6 статті 19 ЦПК України, то вона поширюються й на касаційне провадження.

З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягає касаційному оскарженню, а обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, не підтвердились, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Ідея Банк", в інтересах якого діє адвокат Жовтонецький Віктор Миколайович на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 03 грудня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства "Ідея Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, вилучення предмета застави та звернення стягнення на предмет застави, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк