Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.03.2018 року у справі №345/147/17

Ухвала

16 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 345/147/17

провадження № 61-9775ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним позовом, в якому просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за договором позики у розмірі 106 176,70 грн, з яких: 52 340 грн - основний борг, 5 694,48 грн - відсотки за користування коштами, 47 367,70 грн - пеня та 776,52 грн - 3 % річних.

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2017 року, позов задоволено частково.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі 64 811 грн, з яких: 52 340 грн - основний борг, 5 694,48 грн - відсотки за користування коштами, 6 000 грн - пеня та 776,52 грн - 3 % річних. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

16 січня 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати судові рішення в частині стягнення в солідарному порядку з відповідачів пені у розмірі 6 000 грн та в цій частині ухвалити нове рішення, яким стягнути в солідарному порядку з відповідачів пеню у розмірі 47 367,70 грн, в іншій частині судові рішення залиши без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 02 березня 2018 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків, а саме - заявнику слід було надати квитанцію про доплату судового збору та зазначити в касаційній скарзі реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності, і встановлено для виправлення вказаних недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали, та роз'яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, за ідентифікатором поштового відділення 0104333909308 заявник отримав ухвалу суду 13 березня 2018 року.

На виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, які заявником здані на пошту 13 березня 2018 року.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд приходить до наступного.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

За правилом пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" у 2018 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2018 року (на час подання касаційної скарги) - 1 762 грн.

Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акта розташовані серед Загальних положень статті 19 ЦПК України, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України справи, зазначені в цьому положенні, є малозначними в силу притаманним їм властивостям, виходячи з ціни пред'явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення цих справ до відповідної категорії.

Судове рішення судом апеляційної інстанції ухвалено після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", тобто після 15 грудня 2017 року.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, згідно зі статтею 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалені у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, касаційна скарга та додані до неї матеріали не вказують на те, що ці судові рішення підлягають касаційному оскарженню з підстав, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Помилкове зазначення у постанові Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2017 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для її розгляду судом касаційної інстанції, оскільки такий розгляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2017 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. А. Стрільчук