Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.01.2021 року у справі №640/1777/18

Ухвала

16 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 640/1777/18

провадження № 61-19622ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром" на рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 червня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року у справі за позовом Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 17 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року, у задоволенні позову Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром" (далі - ОК ВЕП "Держпром") до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням відмовлено.

У грудні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОК ВЕП "Держпром" на рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 червня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року.

Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 січня 2021 року касаційну скаргу ОК ВЕП "Держпром" залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Запропоновано заявнику уточнити касаційну скаргу, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та направити на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Судустрок заявник направив матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 січня 2021 року, вважаючи, що вимоги ухвали виконано.

Однак, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 січня 2021 року заявником не виконано, оскільки у касаційній скарзі у порушення пункту 5 частини 2 статті 392 ЦПК України заявником не зазначено підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав).

Згідно із частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Абзацом першим частини 2 статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 2 статті 389 ЦПК України.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 частини 2 статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту 5 частини 2 статті 392 ЦПК України підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 5 частини 2 статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

В уточненій редакції касаційної скарги, поданої на виконання ухвали Касаційного цивільного судуу складі Верховного Суду від 18 січня 2021 року, як на підстави касаційного оскарження, ОК ВЕП "Держпром" посилається на пункт 1 частини 2 статті 389 ЦПК України, однак не зазначає про те, який саме висновок і у якій справі не було враховано судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях, та узагальнено зазначає про неправильне застосування судами норм матеріального права.

Також як підстави касаційного оскарження ОК ВЕП "Держпром" посилається на пункт 3 частини 2 статті 389 ЦПК України, проте, посилаючись на пункт 3 частини 2 статті 389 ЦПК України, заявник не зазначаєщодо якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, без зазначення конкретної норми права, яку неправильно застосував апеляційний суд не дає підстав для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини 2 статті 389 ЦПК України.

Крім того, у касаційній скарзі ОК ВЕП "Держпром" узагальнено зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених пункту 4 частини 2 статті 389 ЦПК України.

Частинами 1 , 3 статті 411 ЦПК України визначено, що судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:

1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні;

4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу;

5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;

6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції;

8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених Частинами 1 , 3 статті 411 ЦПК України; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Виключно посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків (випадка), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) щодо обов'язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Згідно із частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Оскільки у відведений судом строк, станом на 16 лютого 2021 року, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 січня 2021 року заявником не виконано, що перешкоджає Касаційному цивільному суду у складі Верховного Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційну скаргу ОК ВЕП "Держпром" на рішення Київського районного суду м.

Харкова від 17 червня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року потрібно вважати неподаною та повернути.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина 7 статті 185 ЦПК України).

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром" на рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 червня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року у справі за позовом Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець