Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.08.2021 року у справі №760/26768/19

Ухвала

04 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 760/26768/19

провадження № 61-12988ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М.

М., розглянув касаційну скаргуОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2, на постанову Київського апеляційного суду від 05 липня 2021 року у складі суддів:

Шебуєвої В. А., Оніщука М. І., Крижанівської Г. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4, про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4, про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, які підлягають відрахуванню за рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 01 листопада 2004 року на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на стягнення з нього на користь відповідачки аліментів на утримання неповнолітнього сина у розмірі мінімального гарантованого розміру аліментів 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення повноліття.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 18 січня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволений. Змінено розмір аліментів, які підлягають відрахуванню за рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 01 листопада 2004 року на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 1 неоподаткованого мінімуму доходів громадян до досягнення повноліття сином, на стягнення з позивача на користь відповідача аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення повноліття.

Постановою Київського апеляційного суду від 05 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Скасовано рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 січня 2021 року та ухвалено нове судове рішення. Відмовлено в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4, про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

03 серпня 2021 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Старцевим І. В.,на постанову Київського апеляційного суду від 05 липня 2021 року. ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права і просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини 3 статті 389 ЦПК України).

Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про зменшення розміру аліментів, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто справа № 760/26768/19 є малозначною в силу закону.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини 2 статті 394 ЦПК України).

Таким чином, оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, яка підписана представником ОСОБА_2, на постанову Київського апеляційного суду від 05 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4, про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук