Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 13.08.2020 року у справі №489/1956/20

Ухвала

Іменем України

11 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 489/1956/20

провадження № 61-11616ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В.

О.,

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Центрум Капітал" на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 травня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 30 червня 2020 року в справі за заявою ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову до подання позовної заяви до товариства з обмеженою відповідальністю "Центрум Капітал" (далі - ТОВ "Центрум Капітал"), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Іннеси Володимирівни про визнання права власності та усунення перешкод у здійсненні щодо нього правомочностей,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання ним позовної заяви, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, яка належить йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 17 вересня 2018 року.

В обгрунтування заяви зазначав, що 15 квітня 2020 року ним отримано повідомлення-вимогу від "Центрум Капітал" про усунення порушення, шляхом виконання порушеного зобов'язання, а саме, шляхом погашення заборгованості за кредитним договором на відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії № 22/КВ-07 від 29 жовтня 2007 року. Зі змісту зазначеного повідомлення йому стало відомо, що його квартира перебуває в іпотечному обтяженні, іпотекодержателем якого є ТОВ "Центрум Капітал".

Вказував, що в 2007 році на будівництво будинку, в якому знаходиться його квартира, товариство з обмеженою відповідальністю "Капітолій" (далі - ТОВ "Капітолій) отримало кредит від товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та в забезпечення виконання своїх кредитних зобов'язань уклало 29 жовтня 2007 року іпотечний договір.

Відповідно до вказаного іпотечного договору, іпотекою стали майнові права на нерухомість, яка належала ТОВ "Капітолій", але будівництво якої ще не було завершено, тобто іпотека була у вигляді майнових прав на 65 квартир, що розташовані в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1, до переліку яких входила й квартира НОМЕР_1.

При цьому заявник наголошував на тому, що в іпотеку майнові права на квартиру АДРЕСА_1 згідно вказаного іпотечного договору не передавалися, оскільки у договорі відсутній опис переданого майнового права, тоді як таким описом не може вважатись опис майна, яке має бути збудоване іпотекодавцем, оскільки він є описом майбутнього об'єкту, а не характеристикою майнового права, як того вимагає закон.

Зазначав, що ТОВ "Центрум Капітал" разом з приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І. В. здійснили накладення незаконного іпотечного обтяження щодо його житла, користуючись його юридичною необізнаністю.

У зв'язку з вищевикладеним, вказував, що має намір подати позовну заяву про визнання права власності та усунення перешкод у здійсненні щодо нього правомочностей, шляхом скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51659041 від 17 березня 2020 року, який внесено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І. В. на підставі наданих ТОВ "Центрум Капітал" документів, у зв'язку з чим він позбавлений права розпоряджатися власною квартирою АДРЕСА_1.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 травня 2020 року, залишеною без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 30 червня 2020 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 17 вересня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ємельяновою Н. В., зареєстрованого в реєстрі за № 2050.

Суди, задовольняючи заяву ОСОБА_1, виходили з того, що зазначений захід забезпечення позову враховує як інтереси позивача, який убезпечує себе від можливого позбавлення його права володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, так і інтереси відповідача, який на час розгляду справи є іпотекодержателем спірного майна.

06 серпня 2020 року ТОВ "Центрум Капітал" звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 травня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 30 червня 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого частиною 1 статті 390 ЦПК України.

У клопотанні, доданому до касаційної скарги, заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень, посилаючись на те, що копію постанови апеляційного суду отримав 07 липня 2020 року, в підтвердження чого надає конверт поштової кореспонденції.

Частиною 2 статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин, оскільки без своєчасного отримання копії оскаржуваного судового рішення заявник позбавлений можливості як визначення необхідності подання касаційної скарги, так і її мотивування, що є обов'язковим елементом касаційної скарги згідно з вимогами статті 392 ЦПК України, він підлягає поновленню.

У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги заявник зазначає, що судами вжито заходи забезпечення позову за відсутності будь-яких належних та допустимих доказів. На думку заявника, посилання в заяві ОСОБА_1 на потенційну можливість позбавлення його права володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову. Крім того, зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суди не взяли до уваги інтереси відповідача, які можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів забезпечення позову.

Верховний Суд, дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї документи, оскаржувані судові рішення, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Центрум Капітал" на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 травня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 30 червня 2020 року необхідно відмовити з огляду на наступне.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статті 149 ЦПК України заходів забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Види забезпечення позову визначено статтею 150 ЦПК України. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно із пунктами 1, 2 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач має намір подати до суду позов про захист свого права власності через скасування запису від 17 березня 2020 року про державну реєстрацію накладення іпотечного обтяження щодо квартири АДРЕСА_1, яка належить йому на праві приватної власності, посилаючись на те, що при здійсненні оскаржуваної державної реєстрації державним реєстратором було допущено ряд порушень закону.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо вказаної квартири, право власності позивача на цю квартиру зареєстровано 17 вересня 2018 року на підставі договору купівлі-продажу, а 17 березня 2020 року відбулася реєстрація обтяження цієї нерухомості на підставі внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 29 жовтня 2007 року, який забезпечує кредитне зобов'язання ТОВ "КАПІТОЛІЙ".

Крім того, судами встановлено, що в листі-повідомленні ТОВ "Центрум Капітал" адресованому ОСОБА_1 стверджується, що у разі несплати ТОВ "Капітолій" заборгованості за кредитом у розмірі 114 125 626 грн 19 коп., ТОВ "Центрум Капітал" скористається своїм правом Іпотекодержателя та зверне стягнення на нерухоме майно, зокрема й на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1. При цьому останній ніякого відношення до боргових зобов'язань ТОВ "Капітолій" немає.

Зазначені обставини свідчать, що ОСОБА_1 має намір через суд захистити своє право власності на житло, а отже між сторонами існує спір щодо порушення прав власності позивача на нерухоме майно, а саме щодо квартири АДРЕСА_1.

ТОВ "Центрум Капітал" має наміри задовольнити свої інтереси кредитора за рахунок вказаної квартири через розпорядження нею, про що повідомив власника цієї квартири.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги,

зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанції про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, невжиття яких може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав заявника, за захистом яких він планує звернутися до суду.

Отже, співвідносячи негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, а також ураховуючи, що вказана квартира є майновим забезпеченням кредитного зобов'язання ТОВ "Капітолій", розмір боргу якого на день звернення ОСОБА_1 із заявою, становив 114 125 626 грн 19 коп., накладення арешту на майно, на яке відповідач має права заставодавця, є співмірним із позовними вимогами, заявленими після вжиття такого заходу.

Таким чином, забезпечивши позов шляхом арешту, суди попередніх інстанцій досягли балансу інтересів сторін.

Це в повній мірі відповідає меті забезпечення позову - гарантуванню виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог та ефективного захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, а тому посилання в касаційній скарзі на неспівмірність обраного заходу забезпечення позову є безпідставними.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи є необґрунтованими, оскільки метою застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 є запобігання ускладненню чи унеможливленню захисту прав ОСОБА_1.

Відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвал, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до частини 1 статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог частини 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Центрум Капітал" на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 травня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 30 червня 2020 року слід відмовити з підстав, встановлених частиною 4 статті 394 ЦПК України.

Керуючись статтею 390, частинами 4 , 5 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Центрум Капітал" про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити товариству з обмеженою відповідальністю "Центрум Капітал" строк на касаційне оскарження ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 травня 2020 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 30 червня 2020 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Центрум Капітал" на ухвалу Ленінського районного суду м.

Миколаєва від 05 травня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 30 червня 2020 року в справі за заявою ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову до подання позовної заяви до товариства з обмеженою відповідальністю "Центрум Капітал", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Іннеси Володимирівни про визнання права власності та усунення перешкод у здійсненні щодо нього правомочностей відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. О. Кузнєцов