Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 11.04.2019 року у справі №401/885/18

Ухвала

05 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 401/885/18

провадження № 61-6206ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на дитину,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

АналізЄдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у квітні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, у якому просив зменшити розмір аліментів на сина ОСОБА_5 з 1/4 до 1/8 частини всіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення повноліття.

Позовна заява мотивована тим, що 27 лютого 2018 року Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на дитину - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу. Вказував, що на час видачі судового наказу ОСОБА_4 працював у Шевченківському відділенні поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції, а на даний час працює на посаді інспектора з інформаційної підтримки відділення спеціальної поліції ГУНП в Дніпропетровській області і має звання старшого лейтенанта поліції. Зазначав, що дохід із вересня 2017 року по лютий 2018 рік складав 63 944,07 грн, а середньомісячний заробіток - 10 657,35 грн. Вказаний заробіток є єдиним джерелом доходу та будь-якого зареєстрованого нерухомого майна він не має. Як на підставу для зменшення розміру аліментів позивач посилається на відсутність власного житла, у зв'язку з чим він змушений орендувати квартиру у м. Дніпро та сплачувати за користування житлом орендну плату у розмірі 3 000,00 грн на місяць та додатково оплачувати комунальні платежі у розмірі до 883,79 грн на місяць.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 12 лютого 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини відмовлено.

20 березня 2019 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 лютого 2019 року, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. При цьому посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не дослідив обставини, що мають значення для справи, та не надав належної правової оцінки всім доказам.

Суд при визначенні розміру аліментів та видачі судового наказу не врахував сімейний стан позивача, стан його здоров'я та матеріальне становище, що призвело до порушення його прав на достатній життєвий рівень. Крім того, суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування доказів на підтвердження матеріального стану та доходів відповідача, які мають істотне значення для вирішення справи.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

У частині 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом касаційного оскарження є судове рішення ухвалене у справі про зменшення розміру аліментів на утримання сина з 1/4 до 1/8 частини всіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення повноліття.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 176 ЦПК України, передбачено, що: у позовах зменшення або збільшення платежів або видач ціна позову визначається - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік.

Отже, справа № 401/885/18 не є справою з ціною позову, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Справа № 401/885/18 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v.
CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржене рішення ухвалене у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_6 подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат