Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КЦС ВП від 10.09.2019 року у справі №344/3422/18 Ухвала КЦС ВП від 10.09.2019 року у справі №344/34...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.09.2019 року у справі №344/3422/18

Ухвала

09 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 344/3422/18

провадження № 61-16156ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Кузнєцова В. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 червня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення моральної шкоди у загальному розмірі 106 660,00 грн.

Позовна заява мотивована тим, що Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради своїми діями, що полягали у невидачі ордеру на житлове приміщення, грубо порушив право сім'ї Личаків на житло, чим завдав їм моральної шкоди. Після того, як кімнати в гуртожитку, розміщеному у будинку АДРЕСА_1, були реконструйовані в окрему житлову квартиру, сім'я Личаків не змогла туди заселитись, попри наявність всіх підстав для проживання в цій квартирі. Їх сім'я була змушена проживати у чужих квартирах та шукати прихистку в родичів, зокрема, у матері ОСОБА_1, тіснитись у невеликій квартирі та не мати можливості для самостійного проживання. При цьому, внаслідок протиправних дій відповідача щодо ухилення від виконання судового рішення, а також умисної зміни нумерації квартир, створена ситуація, через яку сім'я Личаків була позбавлена права на житло. За цей час члени сім'ї втратили нормальний сон, перебували у стані сильного душевного хвилювання, були змушені постійно звертатись до судів, правоохоронних органів, втратили нормальні соціальні зв'язки. Захист порушених прав вимагав постійного відволікання від роботи, явки у судові засідання та до правоохоронних органів, написання заяв, скарг, клопотань. На підставі викладеного, позивачі вважають, що їм була завдана моральна шкода, яку вони оцінюють у розмірі 106 660,00 грн.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 червня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 22 липня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачами не надано належних та допустимих доказів, які б вказували на факт заподіяння моральної шкоди щодо втрати здоров'я, понесення майнових збитків, необхідності частих переїздів, та не доведено як настання відповідних негативних наслідків, так і причинного зв'язку між зазначеними фактами та наслідками.

У серпні 2019 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 4 статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини 4 статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що спрощене позовне провадження застосовується для розгляду малозначних справ, крім справ передбачених частиною 4 статті 274 ЦПК України.

Предметом позову у даній справі є стягнення моральної шкоди.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у даній справі становить 106 660,00 грн, що станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00 грн х 100 = 192 100,00 грн), а тому зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд визнає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною.

При цьому касаційна скарга не містять випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

У відповідності до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, тому увідкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтею 19, статтею 260, частиною 4 статті 274, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 червня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення моральної шкоди.

Додані до скарги матеріали повернути заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. О. Кузнєцов
logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати