Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.06.2020 року у справі №200/9751/19

Ухвала

09 червня 2020 року

м. Київ

справа № 200/9751/19

провадження № 61-8303ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Жилсервіс-2" Дніпровської міської ради про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства "Жилсервіс - 2" Дніпровської міської ради (далі - КП "Жилсервіс - 2" ДМР") про зобов'язання вчинити дії.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1. КП "Жилсервіс - 2" ДМР" на підставі відповідного договору надає позивачу послуги з управління та обслуговування будинку, його утримання та забезпечення своєчасного надання комунальних послуг. Від початку опалювального сезону 2017-2018 років у приміщенні позивача не функціонує трубопровід магістралі, у зв'язку з чим воно не обігрівається. ОСОБА_1 неодноразово звертався до відповідача, проте дотепер останній недолік у роботі системи опалення не усунув.

Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 просив суд зобов'язати відповідача замінити трубопровід повертаючої магістралі, який забезпечує безперешкодний рух теплового носія через належне йому приміщення.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2020 року позов ОСОБА_1 до КП "Жилсервіс-2" ДМР про зобов'язання вчинити дії задоволено.

Зобов'язано КП "Жилсервіс-2" ДМР замінити трубопровід повертаючої магістралі, який забезпечує безперешкодний рух теплового носія через приміщення АДРЕСА_1.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки відповідачем порушено договірні зобов'язання, взяті на себе за договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 травня 2020 року задоволено апеляційну скаргу КП "Жилсервіс-2" ДМР задоволено. Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2020 року скасовано. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 апеляційний суд виходив з того, що позивачем не виконано свій обов'язок, як сторони по справі, довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, відповідно до статті 12 ЦПК України. Зокрема, обставини того, що причиною відсутності опалення у зазначеній частині приміщення є несправність трубопроводу повертаючої магістралі, через який теплоносій не доставляється до батареї, не підтверджено жодними доказами.

ОСОБА_1 у травні 2020 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 травня 2020 року у вищевказаній справі, в якій посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є вимоги про зобов'язання КП "Жилсервіс - 2" ДМР замінити трубопровід повертаючої магістралі, який забезпечує безперешкодний рух теплового носія через належне позивачу приміщення.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга та додані матеріали не містятьпосилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у даній справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена у загальних положеннях частина 6 статті 19 ЦПК України, то вона поширюються й на касаційне провадження.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, не зазначивши при цьому обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Жилсервіс-2" Дніпровської міської ради про зобов'язання вчинити дії відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик