Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.02.2020 року у справі №441/2217/18

Ухвала

03 лютого 2020 року

місто Київ

справа № 441/2217/18

провадження № 61-2223ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Садівниче товариство "Мрія",

треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Городоцького районного суду Львівської області від 07 жовтня 2019 року у складі судді Українця П. Ф. та ухвалу Львівського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року у складі судді Цяцяки Р. П.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання недійсним статуту Садівничого товариства "Мрія" (далі - СТ "Мрія") від 1987 року та зобов'язання СТ "Мрія" привести статут відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 07 жовтня 2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про закриття провадження у справі відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Городоцького районного суду Львівської області від 07 жовтня 2019 року визнано неподаною та повернуто заявникам.

Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтовувалося тим, що апеляційна скарга подана на ухвалу суду першої інстанції, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, окремо від рішення суду.

23 січня 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із застосуванням засобів поштового зв'язку звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, заперечуючи проти рішень судів першої та апеляційної інстанцій щодо розгляду клопотання про закриття провадження, просили закрити провадження у справі № 441/2217/18.

Касаційна скарга обґрунтовувалася тим, що позивач не є членом СТ "Мрія", а тому не мав права на звернення до суду із таким позовом. Також зазначають, що заявлені позовні вимоги не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства, а тому суд першої інстанції зобов'язаний був закрити провадження у справі.

Заявники намагалися захистити свої права, оскаржуючи ухвалу районного суду в апеляційному порядку, однак суд апеляційної інстанції з формальних міркувань відмовив у апеляційному перегляді.

Верховний Суд дослідив касаційну скаргу з доданими документами, під час вирішення процесуального питання про відкриття касаційного провадження зробив такі висновки.

І. У частині вимог скарги щодо оскарження ухвали суду першої інстанції

У відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Городоцького районного суду Львівської області від 07 жовтня 2019 року необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:

1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;

2) ухвали суду першої інстанції, вказані у частини 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку;

3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Враховуючи викладене, зазначена ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання щодо закриття провадження у справі не підлягає касаційному оскарженню, так як вона не була предметом апеляційного перегляду по суті, на предмет законності та обґрунтованості не перевірялась, а тому згідно з пунктом 2 частини 1 статті 389 ЦПК України та пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких обставин необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження, оскільки ухвала Городоцького районного суду Львівської області від 07 жовтня 2019 року не підлягає касаційному оскарженню.

ІІ. У частині вимог скарги щодо оскарження ухвали суду апеляційної інстанції

У відкритті касаційного провадження на ухвалу Львівського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з правилами процесуального закону подання апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має відбуватися з дотриманням певних умов.

Відповідно до частини 2 статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених частини 2 статті 352 ЦПК України.

Частина 1 статті 353 ЦПК України встановлює вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина 2 статті 353 ЦПК України).

Згідно з пунктом 15 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскарженні в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі. Ухвала суду про відмову у закритті провадження до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, не входить, а отже оскарженню не підлягає.

Перевіряючи апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд апеляційної інстанції встановив, що ця скарга подана на ухвалу, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, ухваленого по суті позовних вимог. Ухвала про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення щодо суті спору й окремо від такого рішення.

Такі висновки сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17 (провадження № 14-190цс19), застосування яких є обов'язковим у цій справі.

За змістом частини 5 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Таким чином, апеляційний суд з дотриманням правил ЦПК України повернув апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3, подану на ухвалу суду першої інстанції, яка не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.

Отже, право ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на доступ до правосуддя судом апеляційної інстанції порушено не було.

Підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина 2 статті 389 ЦПК України).

У відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити, якщо суд в порядку, передбаченому частинами 4 , 5 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою (пункт 5 частини 2 статті 394 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частини 4 статті 394 ЦПК України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Здійснивши аналіз змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд зробив висновок, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення.

Виходячи з загальних засад та принципів здійснення касаційного розгляду, Верховний Суд не наділений повноваженнями проводити перевірку судових рішень, що не підлягають касаційному оскарженню окремо від рішення суду по суті спору між сторонами.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 , 5 та 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Городоцького районного суду Львівської області від 07 жовтня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства "Мрія", треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання статуту недійсним, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття судом та оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко