Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КЦС ВП від 03.12.2020 року у справі №161/10005/20 Ухвала КЦС ВП від 03.12.2020 року у справі №161/10...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.12.2020 року у справі №161/10005/20



УХВАЛА

30 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 161/10005/20

провадження № 61-16731ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В.

В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 липня 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа, - ОСОБА_2, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заяву обгрунтувала тим, що вона є спадкоємцем за заповітом після смерті матері - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Мати залишила заповіт, яким належне їй на день смерті майно заповіла своїм дочкам: ОСОБА_1 та ОСОБА_2. До складу спадкового майна увійшло майно, яке спадкодавець за життя успадкувала за законом після смерті свого батька - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

12 вересня 2019 року приватний нотаріус Млинівського районного нотаріального округу завів спадкову справу після смерті ОСОБА_3

26 лютого 2020 року вона та ОСОБА_2 звернулись до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва на спадщину на майно, яке належало ОСОБА_4, спадщину після якого прийняла його дочка ОСОБА_3, але не встигла оформити своїх спадкових прав.

Нотаріус у зв'язку із неможливістю встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, як між батьком та дочкою, відмовив у вчиненні нотаріальних дій.

У зв'язку з наявними розбіжностями вона позбавлена можливості оформити спадкові права.

Враховуючи наведене, заявник ОСОБА_1 просила суд встановити факт, що ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, є батьком ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Ухваливши рішення про відмову у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що цивільна процесуальна правоздатність і дієздатність осіб, щодо родинних стосунків яких заявник просила встановити факт, припинена у зв'язку з їх смертю, що виключає можливість встановлення такого факту інтересам цих осіб, у зв'язку з чим вважав, що підстави для встановлення такого факту, відсутні.

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 поштовим зв'язком направила до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 липня 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

Згідно із частинами 1 , 2 статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Волинський апеляційний суд ухвалив постанову 06 жовтня 2020 року, останній день строку на касаційне оскарження припадав на 05 листопада 2020 року, а касаційна скарга направлена поштовим зв'язком 10 листопада 2020 року.

Згідно з частиною 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частиною 1 статті 127 ЦПК України встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з частиною 2 статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Заявник просить поновити їй строк на касаційне оскарження, оскільки повний текст постанови апеляційного суду вона отримала 15 жовтня 2020 року, що підтверджується штрих-кодом Публічного акціонерного товариства "Укрпошта".

Як вбачається із витягу вебсайту Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" за штрих-кодом, заявник отримала судове рішення 19 жовтня 2020 року.

Враховуючи те, що скаргу надіслано на адресу Верховного Суду поштовим зв'язком 11 листопада 2020 року, тобто протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення, суд дійшов висновку, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню відповідно до частини 2 статті 390 ЦПК України. Тому клопотання заявника про поновлення строку підлягає задоволенню.

Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, судовий збір сплачено.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 8 статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено частини 8 статті 394 ЦПК України.

Як на підставу касаційного оскарження, заявник посилається на те, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 363/214/17-ц, від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19.

Крім того, Верховний Суд зазначає, що постанови Пленуму Верховного Суду України, на які посилається заявник, не є постановою Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, а тому посилання на ці постанови не може бути підставою касаційного оскарження судового рішення.

Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 389 ЦПК України, для відкриття провадження.

Касаційну скаргу подано з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог частини 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Визнати поважними підстави для поновлення процесуального строку та поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на касаційне оскарження рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 липня 2020 року та постанови Волинського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року.

Відкрити касаційне провадження у справі.

Витребувати із Луцького міськрайонного суду Волинської області цивільну справу № 161/10005/20 за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа, - ОСОБА_2, про встановлення факту, що має юридичне значення.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 30 грудня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко
logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати