Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.01.2019 року у справі №484/1549/18

Ухвала

19 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 484/1549/18

провадження № 61-47247ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 26 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" про розірвання договору оренди землі та стягнення пені за прострочення виплати орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких"

(далі - ТОВ "Агрофірма Корнацьких") про розірвання договору оренди землі та стягнення пені за прострочення виплати орендної плати.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого

07 жовтня 2004 року, є власником земельних ділянок загальною площею 4,8 га, що розташовані в межах території Кам'янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

10 червня 2009 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Агрофірма Корнацьких" укладений договір оренди, відповідно до умов якого вказані земельні ділянки перебувають в оренді ТОВ "Агрофірма Корнацьких" строком на 50 років. Щорічний розмір орендної плати складає фіксовану грошову суму у розмірі 1 395,96 грн.

Посилаючись на те, що всупереч умовам договору оренди землі відповідач, починаючи з 2013 року не виконує обов'язок щодо виплати орендної плати, що свідчить про систематичне невиконання суттєвих умов договору, ОСОБА_1 просив суд припинити договір оренди земельної ділянки від 10 червня 2009 року.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області

від 29 травня 2018 року (у складі судді Шикері І. А.) позов

ОСОБА_1 задоволено.

Договір оренди земельної ділянки, укладений 10 червня 2009 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Агрофірма Корнацьких", зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Кам'янобалківській сільській раді Первомайського району Миколаївської області від 28 березня 2012 року за № 482548184001223, розірвано.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 25 жовтня

2018 року (у складі колегії суддів: Базовкіної Т. М., Кушнірової Т. Б., Яворської Ж. М.) рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 травня 2018 року залишено без змін.

19 листопада 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ТОВ "Агрофірма Корнацьких" на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 26 жовтня 2018 року, в якій заявник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Відповідно до частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного випровадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.

Як вбачається з резолютивної частини постанови Апеляційного суду Миколаївської області від 25 жовтня 2018 року, постанова апеляційного суду може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей. Відповідно до положень ЦПК України апеляційний суд наділений повноваженнями суду першої інстанції при ухваленні рішення. Ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на апеляційне провадження, тому апеляційний суд мав право визнати вказану справу малозначною.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином

(Zubac v. Croatia (Зубак проти Хорватії), від 05 квітня 2018 року).

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до частини 6 статті 19 ЦПК України, тому підстав для відкриття провадження у вказаній справі на підставі частини 3 статті 389 ЦПК України не вбачається.

Крім того, судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України

суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ТОВ "Агрофірма Корнацьких" подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Миколаївської області

від 26 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" про розірвання договору оренди землі та стягнення пені за прострочення виплати орендної плати відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя І. М. Фаловська