Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 01.07.2018 року у справі №297/2656/17

Ухвала

18 червня 2018 року

м. Київ

справа №297/2656/17

провадження № 61-35415ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лесько А.О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 11 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просила: змінити розмір аліментів і стягувати на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1500,00 грн, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з моменту подачі позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Берегівського районного суду від 15 січня 2018 позов задоволено частково. Збільшено розмір стягнутих рішенням Берегівського районного суду від 3 червня 2017 року аліментів у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які утримуються з ОСОБА_1, на користь ОСОБА_2, на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлено їх розмір у твердій грошовій сумі в розмірі по 1200,00
грн, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до його повноліття. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 640,00
грн судового збору в дохід держави і 1500,00 грн на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування витрат із оплати правової допомоги; з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 600,00 грн у рахунок відшкодування витрат із оплати правової допомоги.

Постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 11 квітня 2018 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині розподілу витрат на професійну правову допомогу і у розподілі цих витрат відмовлено. В частині розподілу витрат із оплати судового збору змінено рішення суду першої інстанції та стягнуто з ОСОБА_1 436,16 грн судового збору в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 654,24 грн судового збору, сплаченого за апеляційну скаргу. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

2 травня 2018 року (відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті) ОСОБА_1, подав касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 11 квітня 2018 року в частині стягнення витрат на правову допомогу, та просив її скасувати в цій частині.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762*100=176 200), встановленого станом на 1 січня 2018 року.

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 11 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя А.О. Лесько