Історія справи

Ухвала ККС ВП від 28.01.2018 року у справі №695/2808/14ц
Ухвала КЦС ВП від 28.08.2018 року у справі №695/2808/14ц

Ухвала

23 січня 2018 року

м. Київ

справа № 695/2808/14-ц

провадження № 61-187св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа без самостійних вимог - головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції НечипоренкоВ. В.,

вирішив питання про зупинення касаційного провадження у справі № 695/2808/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Золотоніського міського управління юстиції НечипоренкоВікторія Вікторівна, про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Черкаської області від 13 травня 2016 року в складі колегії суддів - Бородійчука В. Г., Демченка В. А., Подороги В. М., до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 572/1762/15

ВСТАНОВИВ:

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У червні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до

ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від

09 лютого 2016 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 116 867 грн 03 коп. неустойки за несвоєчасну сплату аліментів на доньку - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнуто з ОСОБА_2 2 163 грн 34 коп. судового збору за подання позову та 121 грн 80 коп. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову залишено в силі до виконання зобовʼязань.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з вини відповідача утворилася заборгованість зі сплати аліментів, на час ухвалення рішення залишається непогашеною, тому позивачка має право на захист свого порушеного права шляхом пред'явлення позову про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Стягуючи розмір неустойки, суд першої інстанції керувався наявними в матеріалах справи розрахунками та розраховував пеню за формулою: сума заборгованості помножена на ставку пені, у відсотках за день прострочення помножено на кількість днів прострочення. Також у відповідності до статті 88 ЦПК України стягнув суму судового збору, сплаченого позивачкою при розгляді справи.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 13 травня 2016 року рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від

09 лютого 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 938 грн 05 коп. неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання доньки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з вересня 2008 року по серпень 2015 року включно.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі

493 грн 80 коп., понесених нею під час розгляду справи.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від

09 лютого 2016 року в частині вирішення питання про застосування заходів забезпечення позову до виконання зобовʼязань залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що з вини відповідача утворилася заборгованість зі сплати аліментів. Позивачка має право на захист свого порушеного права шляхом пред'явлення позову про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, який розраховується за формулою: заборгованість по аліментах за місяць помножена на 1 % пені та помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальну сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

27 травня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду Черкаської області від 13 травня 2016 року та залишити в силі рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 лютого 2016 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що при ухваленні рішення судом першої інстанції виконано всі вимоги ЦПК України, справу вирішено згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також застосовані норми витлумачені судом правильно. Судом апеляційної інстанції під час ухвалення рішення порушено не лише норми СК України та ЦК України, а і норми ЦПК України на основі одностороннього та неповного зʼясування всіх обставин справи, що унеможливило встановлення фактичних істотних обставин справи. Остання правова позиція Верховного Суду України, яку застосував суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення, викладена в постанові від 25 листопада 2015 року. Справа № 6-2022цс15 зводить нанівець мету, з якою взагалі законом передбачена пеня як засіб спонукання до належного виконання обовʼязків. При цьому права дитини на матеріальне утримання її батьками до повноліття порушуються. А тому суд апеляційної інстанції повинен був відступити від правової позиції.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

18 грудня 2017 року справа надійшла до Верховного Суду.

З матеріалів справи вбачається, що при постановленні оскаржуваного судового рішення апеляційної інстанції судом застосовувалася стаття 196 СК України.

Стосовно застосування статті 196 СК України висловлені правові висновки, які містяться в постановах Верховного Суду України від 11 вересня

2013 року у справі № 6-81цс13, від 01 жовтня 2014 року у справі № 6-149цс14, від 01 липня 2015 року у справі № 6-94цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-2022цс15.

Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2018 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 572/1762//15 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі, заборгованості по аліментам, пені за прострочення сплати аліментів, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 19 жовтня 2016 року.

У пункті 10 частини 1 статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

Оскільки справа № 572/1762/15передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі № 695/2808/14-ц.

Керуючись пунктом 10 частини 1 статті 252, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі № 695/2808/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Золотоніського міського управління юстиції НечипоренкоВікторія Вікторівна, про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Черкаської області від 13 травня 2016 року, до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 572/1762/15.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: Н. О. Антоненко В. І. Журавель В. М. Коротун В. П. Курило