Історія справи

Ухвала ККС ВП від 23.02.2020 року у справі №524/3415/17

Ухвала

19 лютого 2020року

м. Київ

справа № 524/3415/17

провадження № 51-307 ск 20

Верховний Суд колегією суддівДругої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Щепоткіної В. В.,

суддів Ємця О. П., Кишакевича Л. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Васильєва О. Г. на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука від

27 травня 2019 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 17 жовтня

2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012170440000072,

встановив:

23 січня 2020 року Касаційним кримінальним судом Верховного Суду касаційну скаргу представника потерпілої через її невідповідність вимогам

пунктів 4, 5 ч. 2 ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) залишено без руху і надано строк для усунення недоліків. Також, представнику потерпілої Васильєву О. Г. було роз'яснено, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк касаційна скарга повертається особі, яка її подала.

У межах наданого строку для усунення недоліків касаційної скарги та на виконання ухвали касаційного суду Васильєв О. Г. направив нову касаційну скаргу проте приписів ст. 427 КПКне дотримався та недоліків, які пов'язані зі змістом касаційної скарги, не усунув.

Підстави для скасування або зміни судових рішень касаційним судом, визначено у ст. 438 КПК. Відповідно до ч. 2 ст. 438 КПК при вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 2 ст. 438 КПК .

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, Васильєв О. Г. порушує питання про скасування виправдувального вироку Автозаводського районного суду

м. Кременчука від 27 травня 2019 року та ухвали Полтавського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. При цьому не наводить таких порушень КПК, які були

б безумовними підставами, відповідно до положень ст. 412 КПК, для скасування виправдувального вироку.

Проте, на обґрунтування своїх доводів, Васильєв О. Г. знову посилається

на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, які встановлені на підставі досліджених судом доказів,

що відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Оскільки суд касаційної інстанції є судом права, а не факту та відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, тому відсутність у ній обґрунтування з підстав передбачених у ст. 438 КПК, про що було наголошено представнику потерпілої Васильєву О. Г. в ухвалі Верховного Суду, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.

За таких обставин, касаційна скарга разом з усіма доданими до неї документами підлягає поверненню.

Враховуючи викладене і керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд

постановив:

Касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Васильєва Олександра Геннадійович на вирок Автозаводського районного суду

м. Кременчука від 27 травня 2019 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

В. В. Щепоткіна О. П. Ємець Л. Ю. Кишакевич