Історія справи
Ухвала ККС ВП від 21.07.2020 року у справі №607/10975/20

УхвалаІменем України20 липня 2020 рокум. Київсправа № 607/10975/20провадження № 51-3334впс19Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:головуючого Бородія В. М.,суддів Мазура М. В., Чистика А. О.,розглянувши подання Тернопільського апеляційного суду про направлення кримінального провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність службових осіб Державного бюро розслідувань України (далі? ДБР) і зобов'язання вчинити певні дії з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
встановив:До Верховного Суду в порядку ст.
34 Кримінального процесуального кодексу України (далі?
КПК) надійшло подання голови Тернопільського апеляційного суду про направлення кримінального провадження за скаргою ОСОБА_1 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.Подання мотивовано тим, що ОСОБА_1 подав до Тернопільського міськрайонного суду скаргу щодо бездіяльності службових осіб ДБР і зобов'язання вчинити певні дії.Однак ДБР розташоване за адресою: вул. Симона Петлюри, 15, м. Київ, тобто за межами території, яка віднесена до юрисдикції Тернопільського міськрайонного суду.Учасники судового провадження належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду подання, проте в судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду подання. Заперечень та клопотань про відкладення розгляду подання не надходило.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені у поданні, колегія суддів дійшла висновку, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження.Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.Відповідно до ч.
1 ст.
34 КПК кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: 1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; 4) ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.З огляду на абз. 1 ч.
3 ст.
34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше 5 днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
З наявних у суді касаційної інстанції матеріалів вбачається, що до Центрального апарату ДБР було направлено заяву ОСОБА_1, у якій він просив притягнути до кримінальної відповідальності дільничного ОСОБА_2 та звільнити його з лав Національної поліції.У відповіді на вказану заяву ДБР повідомило про направлення його заяви до Національної поліції України для прийняття рішення згідно з вимогами чинного законодавства.Після цього ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду зі скаргою на бездіяльність службових осіб ДБР для зобов'язання вчинити певні дії.Центральний апарат ДБР, розташований за адресою: вул. Симона Петлюри, 15, м.Київ, тобто в межах юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва.
Згідно з положеннями ст.
38 КПК органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів ДБР; 2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.Тобто чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб - слідчих цих органів досудового розслідування, а відповідні державні установи - слідчі підрозділи та підрозділи детективів.Статтею
1 КПК передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень
Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,
Конституції України та іншими законами України.Частиною
6 ст.
9 КПК визначено, що у випадках, коли положення Частиною
6 ст.
9 КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені Частиною
6 ст.
9 КПК .Тому слідчий суддя, слідчий та прокурор мають керуватися виключно положеннями
КПК та нормативно-правовими актами, які йому не суперечать.
Таким чином, територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та у складі якого знаходиться слідчий підрозділ.З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити подання голови Тернопільського апеляційного суду та направити матеріали кримінального провадження за скаргою ОСОБА_1 щодо бездіяльності службових осіб ДБР і зобов'язання вчинити певні дії до Шевченківського районного суду м. Києва для розгляду по суті.Керуючись ст.
34 КПК, Судпостановив:Подання голови Тернопільського апеляційного суду задовольнити.
Матеріали кримінального провадження за скаргою ОСОБА_1 щодо бездіяльності службових осіб ДБР і зобов'язання вчинити певні дії направити до Шевченківського районного суду м. Києва для розгляду по суті.Ухвала оскарженню не підлягає.Судді:В. М. Бородій М. В. Мазур А. О. Чистик