Історія справи

Ухвала ККС ВП від 01.04.2021 року у справі №663/797/19

Ухвала

14 липня 2021 року

м. Київ

справа № 663/797/19

провадження № 51-1612 ск 21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Луганського Ю. М.,

суддів: Анісімова Г. М., Фоміна С. Б.,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 25 січня 2021 року щодо нього,

встановив:

Вироком Скадовського районного суду Херсонської області від 13 листопада 2020 року, залишеним без змін ухвалою Херсонського апеляційного суду від 25 січня 2021 року, ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

Визначено початок строку відбування покарання обчислювати з моменту його затримання в порядку виконання вироку.

Не погоджуючись із ухвалою апеляційного суд засуджений звернувся із касаційною скаргою, в якій порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження. В обґрунтування зазначає, що не отримував копію оскаржуваної ухвали, а тому змушений був написати заяву на ознайомлення із матеріалами справи. Вважає, що строк на касаційне оскарження пропущений ним з поважних причин.

Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно повернути засудженому виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 КПК України касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Правило дотримання тримісячного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.

Це правило надає особі, яка має право на касаційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати касаційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

Як слідує зі змісту ухвали апеляційного суду, вказана ухвала була проголошена у присутності засудженого, який під вартою не тримався.

З урахуванням наведеного, початок перебігу строку на касаційне оскарження для засудженого рахується з моменту проголошення ухвали апеляційного суду, та останнім днем такого строку, з урахуванням положення ст.ст. 115, 116 та 426 КПК України, було 26 квітня 2021 року.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.

Частиною 1 ст. 117 КПК України передбачено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

За сталою практикою Верховного Суду, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

Також, суд звертає увагу, що у рішенні від 3 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

При вирішенні питання про поновлення строку на касаційне оскарження Суд виходить із того, що визначений процесуальним законом трьохмісячний строк для подання касаційної скарги є досить тривалим і достатнім для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень. При цьому особа, яка бажає подати касаційну скаргу має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на касаційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) в межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.

Разом з тим, Верховний Суд наголошує, що правило щодо початку перебігу строку на касаційне оскарження, визначене ст. 426 КПК України, є загальним для всіх учасників кримінального провадження, за винятком засудженого, який перебуває під вартою.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження засуджений посилається на не отримання ним копії ухвали апеляційного суду та звернення до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, однак вказані обставини не є поважними причинами пропуску вказаного строку.

При цьому суд враховує, що засуджений звернувся із касаційною скаргою не у найкоротший строк з моменту закінчення строку на касаційне оскарження, а більш ніж через два місяці після його спливу, доказів того, що ним вживались розумні заходи з метою реалізації свого права на оскарження у клопотанні не наведено та до касаційної скарги не додано.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не навів переконливих доводів щодо наявності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Херсонського апеляційного суду від 25 січня 2021 року, а тому заявлене клопотання не підлягає задоволенню.

За таких обставин, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, Суд вважає, що касаційну скаргу слід повернути засудженому ОСОБА_2, оскільки вона подана після закінчення строку касаційного оскарження та відсутні підстави для його поновлення.

Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити засудженому ОСОБА_1 у поновленні строку на касаційне оскарження ухвали Херсонського апеляційного суду від 25 січня 2021 року щодо нього, касаційну скаргу повернути разом з усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

Ю. М. Луганський Г. М. Анісімов С. Б. Фомін