Історія справи

Ухвала ККС ВП від 05.07.2020 року у справі №756/14627/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 756/14627/18

Провадження № 51-3059ск20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду

ускладі:

головуючого Бородія В. М.,

суддів Єремейчука С. В., Чистика А. О.,

розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Комфортні рішення" в особі директора Євтєєва Д. О. на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 квітня 2020 року,

встановив:

вироком Оболонського районного суду міста Києва від 22 січня 2019 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України (далі - КК) на підставі

п. 1 ч. 1 ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальне провадження відносно нього закрито.

Цим же вироком ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого

ч. 2 ст. 205 КК, та призначено йому покарання із застосуванням ст. 69 КК у виді штрафу

у розмірі двох тисяч двохсот двадцяти п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 38 250 грн.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 квітня 2020 року апеляційну скаргу представника ТОВ "Комфортні рішення" в особі директора Євтєєва Д. О. на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 22 січня 2019 року щодо ОСОБА_2 повернуто особі, яка її подала разом з усіма доданими до неї матеріалами, оскільки він не входить до кола осіб, що наділені правом апеляційного оскарження зазначеного судового рішення.

У касаційній скарзі ТОВ "Комфортні рішення" в особі директора Євтєєва Д. О. просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що вирок Оболонського районного суду міста Києва від 22 січня 2019 року, ухвалений щодо ОСОБА_2 стосується також його прав та інтересів у тій мірі,

що надає йому право, відповідно до вимог ст. 24 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскаржити його до вищих судових інстанцій. В обґрунтування своєї позиції ТОВ "Комфортні рішення" наголошує на тому, що у 2015 році ТОВ "Комфортні рішення" перебувало у господарських відносинах із ТОВ "Аргенто Україна" та ТОВ "Алтіма трейд", директором якого був ОСОБА_2, а вирок щодо нього використовується як доказ у адміністративній справі ( № 826/9297/18) та покладений в основу доведеності порушення ТОВ "Комфортні рішення" вимог податкового законодавства.

Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши додані до скарги копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити

з таких підстав.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову

у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Положення п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначають одну з основних засад судочинства - забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Статтею 24 КПК визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого,

а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому Статтею 24 КПК , незалежно від того,

чи брала така особа участь у судовому процесі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 393 КПКобвинувальний вирок може бути оскаржений: обвинуваченим, стосовно якого ухвалено обвинувальний вирок, його законним представником чи захисником - в частині, що стосується інтересів обвинуваченого; обвинуваченим, стосовно якого ухвалено виправдувальний вирок, його законним представником чи захисником - в частині мотивів і підстав виправдання; підозрюваним, обвинуваченим, його законним представником чи захисником; фізичною або юридичною особою у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про долю речових доказів, третіми особами - у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про спеціальну конфіскацію; іншими особами у випадках, передбачених КПК (п. п. 1-3,10).

У визначених у частині 2 статті 24, пункті 10 частини 1 статті 393 КПК випадках для виникнення права на апеляційне оскарження у особи КПК встановлено умову, а саме що оскаржуване рішення має стосуватися її прав, свобод та інтересів.

Наявність такої умови пов'язана з обов'язком особи довести під час апеляційного оскарження судового рішення, що це рішення стосується її прав, свобод та інтересів.

Відповідно ж до п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК, апеляційна скарга повертається, якщо апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

Рішення про повернення апеляційної скарги ТОВ "Комфортні рішення" в особі директора Євтєєва Д. О. обґрунтовано ухвалено апеляційним судом з посиланням на статті 393,

399 КПК.

Так, суддя апеляційної інстанції вищевказане судове рішення мотивував тим,

що в апеляційній скарзі представника ТОВ "Комфортні рішення" в особі директора Євтєєва Д. О. не міститься обґрунтованих мотивів того, яким чином вирок Оболонського районного суду м. Києва від 22 січня 2019 року щодо ОСОБА_2 може впливати на права та обов'язки ТОВ "Комфортні рішення" в інтересах якого була подана апеляційна скарга. При цьому, апеляційний суд зазначив, що зі змісту вироку Оболонського районного суду м. Києва від 22 січня 2019 року не вбачається будь-яких даних, які дають підстави стверджувати про те, що посадові особи ТОВ "Комфортні рішення" причетні до злочинів, у вчиненні яких ОСОБА_2 було визнано винуватим. Крім цього, суд апеляційної інстанції у своїй ухвалі вказав, що вирок Оболонського районного суду м. Києва від 22 січня

2019 року не має преюдиційного значення на предмет доказування у інших кримінальних провадженнях, у зв'язку із чим не стосується інтересів ТОВ "Комфортні рішення" у такому обсязі, який би наділяв його правом на подачу апеляційної скарги.

З таким висновком апеляційного суду погоджується і колегія суддів з огляду на таке.

У вироку місцевого суду від 22 січня 2019 року, яким ОСОБА_2 визнано винуватим

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205 КК не згадується назва

ТОВ "Комфортні рішення", а також прізвище, ім'я, по батькові його директора чи інших посадових осіб цього товариства.

Тобто вказаний вирок суду першої інстанції стосується виключно ОСОБА_2, дослідження та оцінку правомірності дій інших осіб суд не здійснював, а отже не вирішував наперед питання про їхні права, свободи чи інтереси та не встановлював преюдиційні факти щодо них.

При цьому ТОВ "Комфортні рішення" чи його директор Євтєєв Д. О. учасниками кримінального провадження у зазначеному провадженні не були та жодного процесуального статусу не мали, а постановлені рішення не стосуються прав, свобод

та інтересів як фізичної, так і юридичної особи Євтєєва Д. О. та ТОВ "Комфортні рішення".

У цьому аспекті слушним є правовий висновок Верховного Суду України, що викладений у постанові від 03 березня 2016 року у справі № 5-347кс15, де наголошується, що при вирішенні питання, чи є підстави для оскарження рішення суду першої інстанції до суду вищого рівня певною особою, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді, ключовим є з'ясування, чи насправді це рішення стосується інтересів конкретної особи.

Таким чином, вирок місцевого суду стосується виключно прав, свобод та інтересів ОСОБА_2, в ньому не йдеться і про доведеність винуватості будь-якої сторонньої особи (фізичної чи юридичної).

Крім того, Суд враховує приписи ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до яких вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У зв'язку з цим неспроможними є доводи скаржника про те, що ухвалений місцевим судом вирок стосовно ОСОБА_2 використовується як доказ порушення вимог податкового законодавства у адміністративній справі щодо ТОВ "Комфортні рішення", а тому

цей вирок, на його думку, порушує його права та інтереси.

Таким чином, апеляційний суд з посиланням на ч. 1 ст. 393 КПК, дійшов правильного висновку, що ТОВ "Комфортні рішення" в особі директора Євтєєва Д. О. не є особою,

яка має право на апеляційне оскарження вироку Оболонського районного суду міста Києва від 22 січня 2019 року щодо ОСОБА_2.

Враховуючи наведене, апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу, діяв відповідно

до вимог кримінального процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та вважає, що у відкритті провадження за касаційною скаргою ТОВ "Комфортні рішення" в особі директора Євтєєва Д. О. слід відмовити

на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд

постановив:

відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Комфортні рішення" в особі директора Євтєєва Д. О. на ухвалу Київського апеляційного суду

від 08 квітня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

В. М. Бородій С. В. Єремейчук А. О. Чистик