Історія справи

Ухвала КГС ВП від 22.07.2020 року у справі №910/5335/18

УХВАЛА

21 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/5335/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Студенець В. І.

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Україна Туристична"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Пашкіної С. А., Андрієнка В. В., Буравльова С. І.

від 03.06.2020

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Есмагруп"

до Публічного акціонерного товариства "Туристичний комплекс "Пролісок"

про стягнення 18 120 155,40 грн

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Україна Туристична" 23.06.2020 звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 у справі № 910/5335/18 про закриття апеляційного провадження з розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Україна Туристична" на рішення Господарського суду міста Києва від
25.06.2018 у справі № 910/5335/18. Крім того, скаржник звернувся до Верховного Суду з клопотанням про зупинення виконання (дії) рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2018 та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 у справі № 910/5335/18.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 02.07.2020 визначено склад колегії суддів: Баранець О. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Студенець В. І.

08.02.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-IX, яким внесено зміни до законодавчих актів України.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-IX встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-IX.

За змістом частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З урахуванням викладеного, розгляд касаційної скарги Акціонерного товариства "Україна Туристична" щодо форми, змісту та підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами Господарського процесуального кодексу України в редакції ~law23~ від
15.01.2020.

Дослідивши матеріали касаційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 2 статті 293 ГПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Таким чином, встановлене законодавством обмеження права на касаційне оскарження відповідає вимогам вищевказаної статті 129 Конституції України.

Судом встановлено, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від
03.06.2020 закрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Україна Туристична" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2018 у справі № 910/5335/18.

Апеляційним судом встановлено, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 18 120 155,40 грн, за укладеним між позивачем та відповідачем договору про реконструкцію готельного комплексу та освоєння земельної ділянки за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 139 від
17.05.2016 та додаткових угод до нього.

При прийнятті оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність посилань скаржника на порушення оскаржуваним рішенням його прав, оскільки Акціонерне товариство "Україна Туристична" є акціонером Публічного акціонерного товариства "Туристичний комплекс "Пролісок", проте не є учасником спору про право, що є предметом розгляду у цій справі.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Ейрі проти Ірландії" (Airey v. Ireland), від 09.10.1979, п. 24, Series A № 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії" (Garcia Manibardo v. Spain), заява № 38695/97, п. 43, ECHR 2000-II), які з огляду на положення статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на касаційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України України.

Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Таким чином, положеннями господарського процесуального законодавства визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.

В обґрунтування своїх доводів скаржник посилається на те, що Акціонерне товариство "Україна Туристична", як акціонер, якому належить 81,022% акцій Публічного акціонерного товариства "Туристичний комплекс "Пролісок", не приймало участі в Загальних зборах Публічного акціонерного товариства "Туристичний комплекс "Пролісок" та не могло надати згоду на вчинення Публічним акціонерним товариством "Туристичний комплекс "Пролісок" договору про реконструкцію готельного комплексу та освоєння земельної ділянки, тобто вважає, що оскаржуваним рішенням порушено його корпоративне право та рішення у справі стосується його прав та інтересів як акціонера відповідача - Публічного акціонерного товариства "Туристичний комплекс "Пролісок".

Постановляючи ухвалу від 03.06.2020 про закриття апеляційного провадження, яка є предметом оскарження, суд керувався пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

У контексті зазначеного, за приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної скарги.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов'язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов'язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

Вирішуючи питання про закриття апеляційного провадження, Північним апеляційним господарським судом встановлено, що зі змісту рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2018 у справі № 910/5335/18 не вбачається, що у ньому розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є Акціонерне товариство "Україна Туристична", або містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної Палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 № 904/897/19.

Отже, у зв'язку з тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від
25.06.2018 у справі № 910/5335/18 питання про права, інтереси та (або) обов'язки Акціонерного товариства "Україна Туристична" не вирішувалося, суд апеляційної інстанції ухвалою від 03.06.2020 закрив апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Україна Туристична" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2018 у справі № 910/5335/18.

Верховний Суд вважає, що судом апеляційної інстанції правильно застосовано пункт 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України шляхом закриття апеляційного провадження з розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Україна Туристична" на рішення Господарського суду міста Києва від
25.06.2018 у справі № 910/5335/18.

Касаційний господарський суд також враховує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, ЄСПЛ, § 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.04.2018 справа "ZUBAC v." ( № 40160/12, ЄСПЛ, § 83) вказано що застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.

Враховуючи, що повноваження суду касаційної інстанції обмежено перевіркою правильності застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, зважаючи на особливий статус Верховного Суду, вирішення питання про можливість відкриття касаційного провадження відноситься до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг цим судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (справа "Мушта проти України" (MUSHTA v. UKRAINE, заява № 8863/06, ЄСПЛ, від 18.11.2010, § 37).

Для Верховного Суду правильне застосування Північним апеляційним судом норм права під час прийняття ухвали від 03.06.2020 у справі № 910/5335/18 є очевидними і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Україна Туристична" поданої на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від
03.06.2020 у справі № 910/5335/18 на підставі частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Україна Туристична" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 у справі № 910/5335/18.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді І. Кондратова

В. Студенець