Історія справи

Ухвала КГС ВП від 13.03.2019 року у справі №910/11038/18

УХВАЛА

21 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/11038/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Кушніра І. В., Краснова Є. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис"

до 1. Національного банку України,

2. Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк",

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

02.04.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватофис" звернулось через суд апеляційної інстанції до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 у справі №910/11038/18, якою повернуто апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на ухвалу Господарського суду міста Києва від
07.11.2018.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис", Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від
07.11.2018 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Тайлон" у прийнятті позовної заяви про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайлон" та додані до неї документи повернуто заявнику.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватофис" звернулось з апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2018 у справі №910/11038/18 залишено без руху, у зв'язку з недоліками поданої апеляційної скарги, а саме, заявником не сплачено судовий збір у розмірі 2 102,00 грн та не надано обґрунтованого клопотання щодо поважності причини пропуску строку на касаційне оскарження, про поновлення якого заявлено у прохальній частині апеляційної скарги.

20.02.2020 зазначену ухвалу від 18.02.2020 про залишення апеляційної скарги без руху направлено заявнику на адресу, зазначену в апеляційній скарзі і яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 49044, м. Дніпро, узвіз Крутогірний, 14, що свідчить про належне повідомлення скаржника судом апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції вказав, що 28.02.2020 копію ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 про залишення апеляційної скарги без руху повернуто відправнику Укрпоштою з відміткою "за даною адресою ТОВ "Приватофис" не розташовано", що свідчить про свідоме зазначення скаржником адреси за якою він не отримує поштову кореспонденцію.

Отже, враховуючи те, що станом на 03.03.2020 вказані в ухвалі недоліки апеляційної скарги усунуті не були, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" повернуто заявнику на підставі частини 4 статті 174 та статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом при постановленні оскаржуваної ухвали положень статей 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129 Конституції України, оскільки ухвалу про залишення його апеляційної скарги без руху він не отримував.

Відхиляючи доводи касаційної скарги, Суд враховує те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від
07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), провадження №11-268заі18).

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку Суд застосовує як джерело права, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 41 рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, заява № 3236/03).

Судом встановлено, що скаржник в розумні інтервали часу не вживав заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження за його апеляційною скаргою, адже статус апелянта у справі, тобто особи, яка ініціювала апеляційний перегляд, передбачає обізнаність останнього про існування та розгляд спору судом та, відповідно, про прийняття у справі судових рішень.

Враховуючи те, що ухвалу суду від 18.02.2020 про залишення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" без руху судом апеляційної інстанції було надіслано на дійсну адресу заявника, яку зазначено ним у поданій скарзі, і до суду повернуто рекомендоване повідомлення про відсутність особи за вказаною нею адресою місцезнаходження, тому усунення недоліків за поданою апеляційною скаргою залежало виключно від безпосередньої готовності останнього брати участь у справі на всіх її етапах розгляду, а його свідомі зволікання, призвели до правомірного повернення судом апеляційної інстанції поданої заявником з недоліками апеляційної скарги.

Відповідно до частини 2 статті 260 та частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається та повертається судом апеляційної інстанції, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений судом строк.

У зв'язку з викладеними вище обставинами, касаційну скаргу необхідно визнати необґрунтованою, оскільки дотримання судом апеляційної інстанції норм права, закріплених у статтях 174 та 260 Господарського процесуального кодексу України, є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Відповідно до правових позицій, сформованих Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" поданої на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від
03.03.2020 у справі № 910/11038/18 та відмову у відкритті касаційного провадження на підставі частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у даній справі правильне застосовування норм права судом апеляційної інстанції є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Відповідно до положень частини 6 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Разом з тим, Верховний Суд враховує недоліки поданої касаційної скарги (поза межами строку на касаційне оскарження без клопотання про поновлення цього строку; без сплати судового збору, оскільки імперативними положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам, що є передбачуваним та повинно враховуватись учасниками процесу при зверненні до суду з заявами та скаргами за подання яких передбачено сплату судового збору), у зв'язку з чим вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається; залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Отже, Верховний Суд звертає увагу скаржника на необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні з апеляційними та касаційними скаргами, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 288, 289, 290, 291, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/11038/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2020.

2. Копію цієї ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити заявнику, а іншим учасникам справи - копію ухвали.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді І. В. Кушнір

Є. В. Краснов