Історія справи

Ухвала КГС ВП від 20.06.2019 року у справі №905/2359/18

УХВАЛА

20 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 905/2359/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І. Б. - (головуючий), Бенедисюка І. М., Малашенкової Т. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Селидівська"

на рішення господарського суду Донецької області від 06.02.2019

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2019

у справі № 905/2359/18

за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Селидівська"

про стягнення штрафу у розмірі 28 470,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

06.05.2019 (згідно з відміткою на поштовому конверті) товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Селидівська" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від
06.02.2019

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 зі справи № 905/2359/18, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 28 470,00 грн. відмовити повністю. Крім того, скаржник у касаційній скарзі просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження.

Дослідивши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Селидівська" у справі № 905/2359/18, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено у частині 1 статті 17 ГПК України, яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 5 статті 12 ГПК України для цілей частиною 5 статті 12 ГПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у справі № 905/2359/18 є стягнення штрафу в розмірі 28 470,00
грн., отже, ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ГПК України.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Селидівська" зазначає, що: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа становить значний суспільний інтерес.

Разом з тим, товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Селидівська" у скарзі не наводить жодних обґрунтувань, які б свідчили про наявність підстав для відкриття касаційного провадження передбачених підпунктами "а ", "в" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

Отже, проаналізувавши інші доводи наведені товариством з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Селидівська" у касаційній скарзі, Суд дійшов висновку про відсутність обставин, що підпадають під дію підпункту "а " та "в" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, за яких Суд міг би визнати справу № 905/2359/18 такою, судові рішення у якій можуть бути переглянуті у касаційному порядку, а тому Касаційний господарський суд не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі і відмовляє у такому відкритті.

Крім цього, слід зауважити, що в контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від
07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від
19.12.1997).

При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

З огляду на викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Селидівська" на рішення господарського суду Донецької області від 06.02.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 зі справи № 905/2359/18, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підстав для розгляду клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження немає.

Керуючись частиною 5 статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, статтею 293 ГПК України, Касаційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Селидівська" на рішення господарського суду Донецької області від 06.02.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 зі справи № 905/2359/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова