Історія справи

Ухвала КГС ВП від 10.02.2021 року у справі №922/1451/20

УХВАЛА

10 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 922/1451/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С. В. - головуючого, Огородніка К. М., Ткаченко Н. Г.

розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця Птаха Ігоря Миколайовича

на рішення Господарського суду Харківської області від 28.09.2020

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2020

усправі

за позовом фізичної особи-підприємця Птаха Ігоря Миколайовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Афаліна"

про стягнення 834 742,39 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.09.2020 року у справі №922/1451/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2020, у задоволені позову фізичної особи-підприємця Птаха Ігоря Миколайовича (далі - ФОП Птах І. М. ) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Афаліна" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 508 277,11 грн та відсотків за користування чужими грошовими коштами (безпідставно збереженими коштами орендної плати) за період з 21.03.2016 року по 12.05.2020 року в сумі 326 465,28 грн - відмовлено.

20.01.2021, поштовим відправленням, ФОП Птахом І. М. подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 28.09.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 у справі № 922/1451/20, в якій скаржник просить суд поновити строк на касаційне оскарження, скасувати вищевказані судові рішення та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/1451/20 визначено колегію суддів у складі: Жукова С. В. - головуючого,

Огородніка К. М., Ткаченко Н. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 28.01.2021.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 922/1451/20 за касаційною скаргою ФОП Птаха І. М. б/н від 20.01.2021 на рішення Господарського суду Харківської області від 28.09.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2020, виходячи з наступного.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Частиною 5 статті 12 ГПК України визначено, що для цілей Частиною 5 статті 12 ГПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини 7 статті 12 ГПК України для цілей частини 7 статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

У пункті 1 частини 1 статті 163 ГПК України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 установлено у розмірі 2 270,00 грн.

Предметом позову у справі № 922/1451/20 є стягнення коштів в розмірі 834 742,39
грн, що становить менше п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 135 000,00 грн - станом на 2021 рік), а тому у розумінні ГПК України ця справа є малозначною.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу зазначеної вище вимоги пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.

В той же час, необхідність відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржник - ФОП Птах І. М. обґрунтовує тим, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (в наявній судовій практиці відсутні випадки, аналогічні спору, що розглядається в рамках справи № 922/1451/20); справа має виняткове значення для заявника (рішеннями у справі № 922/1631/18 та у даній справі позивач позбавлений права на отримання з відповідача плати за користування приміщенням, яке належало йому на праві власності).

Вищевказані доводи касаційної скарги щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі № 922/1451/20 за касаційною скаргою

ФОП Птаха І. М. б/н від 20.01.2021 колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду оцінює критично та вважає, що зокрема, доводи касаційної скарги ФОП Птах І. М. про винятковість цієї справи для скаржника та її значення для формування єдиної правозастосовчої практики не є належним чином обґрунтованими, а отже, відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі, з огляду на таке.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Сама лише вказівка на те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, та становить значний суспільний інтерес, а також, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, без належного та фундаментального такого обґрунтування, та за відсутності належних та допустимих доказів, не може бути визнана судом підставою, що підпадає під дію підпунктів "а " та "в" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

Вказана касаційна скарга ФОП Птаха І. М. б/н від 20.01.2021 не містить належних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію підпунктів "а "- "г" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, а суд з власної ініціативи таких умов також не вбачає. До того ж зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, до спроби переконати суд у необхідності втрутитися у зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій, і в цілому до заперечення результату розгляду справи судом. Однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою ФОП Птаха І. М. б/н від 20.01.2021 немає.

З урахуванням наведеного, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 922/1451/20 за касаційною скаргою ФОП Птаха І. М. б/н від 20.01.2021 на рішення Господарського суду Харківської області від 28.09.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2020, оскільки касаційна скарга подана на судові акти, що не підлягають касаційному оскарженню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, пунктом 2 частини 3 статті 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця Птаха Ігоря Миколайовича на рішення Господарського суду Харківської області від 28.09.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 у справі № 922/1451/20.

2. Касаційну скаргу та додані до неї документи повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий С. В. Жуков

Судді К. М. Огороднік

Н. Г. Ткаченко