Історія справи

Ухвала КГС ВП від 08.09.2021 року у справі №905/1645/20

УХВАЛА

08 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 905/1645/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І. Б. - (головуючий), Булгакової І. В., Малашенкової Т. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги департаменту економіки Донецької обласної державної адміністрації

на рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2021

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.06.2021

у справі № 905/1645/20

за позовом департаменту економіки Донецької обласної державної адміністрації

до фізичної особи-підприємця Кривої Олександри Михайлівни,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Волноваська районна державна адміністрація,

про стягнення 500 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Департамент економіки Донецької обласної державної адміністрації (далі - Департамент) 03.08.2021 (відповідно до відмітки на поштовому конверті) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у справі № 905/1645/20, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Дослідивши матеріали касаційної скарги Департаменту у справі № 905/1645/20, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено у частині 1 статті 17 ГПК України, яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 5 статті 12 ГПК України для цілей частиною 5 статті 12 ГПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 7 статті 12 ГПК України для цілей Частиною 7 статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2
102,00 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення грошових коштів фінансової підтримки у сумі 500 000,00 грн, отже, ціна позову у цій справі не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (500 х 2 102,00 грн = 1 051

000,00 грн).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Аналіз наведених норм закону дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України, покладається на скаржника. Посилання Департаменту на те, що у цій справі порушено питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа має виняткове значення для скаржника, не беруться до уваги, оскільки саме по собі посилання на фундаментальність без належного обґрунтування таких доводів не дають підстав для висновку про наявність передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України обставин, за наявності яких судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню.

Отже, подана касаційна скарга не містить обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під пункт 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Верховним Судом під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги також взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи та факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту на рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у справі № 905/1645/20, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Разом з тим, у зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень залишається без розгляду.

Керуючись статтями 234, 287, 293 ГПК України, Касаційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою департаменту економіки Донецької обласної державної адміністрації на рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у справі № 905/1645/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Малашенкова