Історія справи

Ухвала ВП ВС від 10.09.2019 року у справі №9901/157/19
Ухвала КАС ВП від 31.03.2019 року у справі №9901/157/19

УХВАЛА

29 березня 2019 року

Київ

справа №9901/157/19

адміністративне провадження №П/9901/157/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Пасічник С. С., перевіривши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Басарі" до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним рішення,

встановив:

25 березня 2019 року (згідно дати штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю "Басарі" звернулось до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою (яка надійшла до суду 28 березня 2019 року) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним рішення від 24 вересня 2018 року щодо відповідності судді Господарського суду Одеської області Малярчук Ірини Анатоліївни займаній посаді.

Згідно із частиною 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (частина 3 статті 124 Конституції України).

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За змістом частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.

В той же час гарантоване статтею 55 Конституції України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим, реальним та стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Як закріплено в частині 4 статті 22 КАС України, Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів встановлені статтею 266 КАС України.

Відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 Розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року №1401-VIII (далі - Закон №1401) відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом №1401, має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.

Пунктом 20 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402) визначено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом 1401-VIII, оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII.

Кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (частини 1,2 та 5 статті 83 Закону №1402).

За змістом підпунктів 32.2.1 та 32.2.2 пункту 32.2 Розділу III "Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання" Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 03 листопада 2016 року №143/зп-16 (далі - Положення), у випадку оцінювання відповідності займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)": - рішення про відповідність судді займаній посаді; - рішення про невідповідність судді займаній посаді.

Рішення Комісії, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене з підстав, передбачених статтями 88 та 101 Закону №1402 (пункт 40 Розділу III "Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання" Положення).

В свою чергу, як закріплено в статті 88 Закону №1402, Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання; 3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; 4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

Отже зміст наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за результатами кваліфікаційного оцінювання судді може бути оскаржене саме суддею, щодо якого здійснювалось таке оцінювання.

Водночас, як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, Товариством з обмеженою відповідальністю "Басарі" оскаржується рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання за наслідками кваліфікаційного оцінювання судді Господарського суду Одеської області Малярчук Ірини Анатоліївни такою, що відповідає займаній посаді, й в обґрунтування своєї вимог воно посилається на певні обставини, які, на його думку, спростовують її відповідність критеріям компетентності та професійної етики й доброчесності.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

При цьому, поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі за заявленим позовом, а тому у його відкритті слід відмовити на підставі пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України.

Керуючись статтями 22 170 248 266 КАС України, Суд

ухвалив:

У відкритті провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Басарі" до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним рішення відмовити.

Ухвала Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення..............

С. С. Пасічник,

Суддя Верховного Суду