Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.04.2021 року у справі №640/3686/19

УХВАЛА

29 червня 2021 року

м. Київ

справа № 640/3686/19

адміністративне провадження № К/9901/20981/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н. А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архівної служби України про визнання протиправним та скасування висновку та завдання,

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (надіслано засобами поштового зв'язку
04.06.2021).

У березні 2019 року позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної архівної служби України в якому просила: визнати протиправним та скасувати висновок щодо результатів оцінювання її службової діяльності, як державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б " та "В"; визнати протиправним та скасувати завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б " та "В", визначені Головою Укрдержархіву Барановою Т. І. 06 грудня 2018 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року, в позові було відмовлено.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України, в редакції яка діє з 08 лютого 2020 року, підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Предметом спору у цій справі є правомірність висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності та завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б " та "В".

Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що підставою касаційного оскарження заявником зазначено недотримання судами норм матеріального та порушення ними норм процесуального права. Водночас, позивачка не зазначила жодного випадку, визначеного частиною 4 статті 328 КАС України та конкретної норми, що, на її думку, неправильно застосовано судами.

Заявник лише процитувала текст ухвали Верховного Суду від 27 квітня 2021 року про повернення її первісної касаційної скарги, в якій Суд, зокрема, послався на положення частини 4 статті 328 КАС України та зазначила про недотримання судами частини 2 статті 353 КАС України (суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, суд не дослідив зібрані у справі докази).

Відповідно до ч. 2 ст.353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених ч. 2 ст.353 КАС України.

Отже, Суд вказує, що самого лише посилання в касаційній скарзі на оскарження судових рішень з підстав передбачених частиною ч. 2 ст.353 КАС України не достатньо, вказане повинно наводитись у взаємозв'язку із підставами касаційного оскарження, передбаченими ч. 2 ст.353 КАС України.

Відповідно до статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, позивачкою не було зазначено в касаційній скарзі, які саме докази були одержані з порушенням порядку, встановленого законом, та прийняті судами попередніх інстанцій як допустимі, на підставі яких були встановлені певні обставини по справі.

Інші аргументи касаційної скарги зводяться до опису обставин справи та переоцінки доказів у справі, з посиланням на неповне з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Частиною 1 статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Лише цитування положень частини 4 статті 328 КАС України, без посилання на конкретний пункт цієї норми та за відсутності вмотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права судами, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архівної служби України про визнання протиправним та скасування висновку та завдання - повернути особі, яка її подала.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Н. А. Данилевич