Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.04.2021 року у справі №280/1494/20

УХВАЛА

28 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 280/1494/20

адміністративне провадження № К/9901/14971/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С. А.,

суддів - Кашпур О. В., Радишевської О. Р.

перевірив касаційну скаргу військової частини А1624 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1624 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2021 року військова частина А1624 повторно звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі заявник просить поновити пропущений процесуальний строк, посилаючись на те, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції отримано військовою частиною А1624 09 березня 2021 року, що підтверджується копією конверта і вперше до суду касаційної інстанції вона звернулася ще 26 березня 2021 року. Однак, ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 квітня 2021 року первісну скаргу повернуто особі, яка її подала через непідтвердження повноважень особи, яка її підписала.

Відповідно до частин 1 , 2 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Частиною 3 статті 329 КАС України встановлено, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених Частиною 3 статті 329 КАС України.

Відповідно до частини 4 статті 332 КАС України розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому частини 4 статті 332 КАС України.

Перевіривши зазначені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження, з огляду на дату отримання заявником попередньої ухвали Верховного Суду та відсутність зволікання у поданні касаційної скарги після її повернення, колегія суддів дійшла висновку, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню відповідно до частини 3 статті 329 КАС України.

Аналізуючи доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини А1624, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у не проведенні з ним 21 липня 2016 остаточного розрахунку при звільненні позивача із Збройних Сил України; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22 липня 2016 по день постановлення рішення у даній справі.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року в позові відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову про часткове задоволення позову. Стягнуто з військової частини А 1624 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні у розмірі 5 244,64 грн. В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Відомостей про те, що позивач є військовою посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 50 Закону України "Про запобігання корупції" (чинних на час розгляду справи судом першої інстанції) суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.

Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, судом касаційної інстанції не встановлено і заявником такі не зазначено.

Доводи касаційної скарги щодо застосування судами норми права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у справах № 825/742/16,804/1782/16,810/1543/17,823/1919/16,0940/1532/18,822/2663/15,807/1502/15 та практику судів першої та апеляційної інстанцій в інших справах, не перевіряються судом касаційної інстанції, оскільки, пункт 2 частини 5 статті 328 КАС України передбачає можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а " - "г" цієї норми, проте військовою частиною А 1624 таких винятків не зазначено, а доводи касаційної скарги зводяться до посилань на те, що підпис позивача на грошовому атестаті свідчить про те, що він не мав претензій до відповідача на час звільнення, а тому суд апеляційної інстанції помилково застосував положення статті 117 Кодексу Законів про працю України до спірних правовідносин.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини 1 статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки заявник, оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, не вказав випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 248, частиною 3 статті 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Поновити військовій частині А1624 процесуальний строк на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року.

2. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військова частина А1624 подала касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1624 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

3. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С. А. Уханенко

Судді: О. В. Кашпур

О. Р. Радишевська