Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.01.2020 року у справі №826/8364/18
Ухвала КАС ВП від 28.01.2020 року у справі №826/8364/18

УХВАЛА

24 січня 2020 року

Київ

справа №826/8364/18

адміністративне провадження №К/9901/35822/19

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду:

суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Гімон М. М., Усенко Є. А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (правонаступник Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у справі №826/8364/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КГНТ-Україна" до Державної фіскальної служби України, третя особа- Державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КГНТ-Україна" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило: визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, яка полягала у незабезпеченні автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначені у податковій звітності з ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю "КГНТ-Україна" за червень 2015 року з урахуванням відомостей уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 2 663
427,00 грн у системі електронного адміністрування податку на додану вартість; зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму (SНакл), на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначені у податковій декларації з ПДВ позивача за червень 2015 року з урахуванням відомостей уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 2 663 427,00 грн, та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ; зобов'язати Державну фіскальну службу України внести до системи електронного адміністрування суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що вказані у податковій декларації з ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю "КГНТ-Україна" за червень 2015 року з урахуванням відомостей уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 2 663 427,00 грн.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 9 жовтня 2018 року позов задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, яка полягає у незабезпеченні автоматичного збільшення суми (SНакл), на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "КГНТ-УКРАЇНА" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначені у податковій звітності з ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю "КГНТ-УКРАЇНА" за червень 2015 року з урахуванням відомостей уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 2 663 427,00 грн у системі електронного адміністрування податку на додану вартість; зобов'язав Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму (SНакл), на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "КГНТ-УКРАЇНА" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначені у податковій декларації з ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю "КГНТ-УКРАЇНА" за червень 2015 року з урахуванням відомостей уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 2 663 427,00 грн, та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Відповідач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 березня 2019 року апеляційну скаргу залишив без руху у зв'язку з несплатою судового збору.

Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулася з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30 травня 2019 року відмовив у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційну скаргу повернув відповідачу.

Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві вдруге звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 9 жовтня 2018 року.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 липня 2019 року апеляційну скаргу залишив без руху у зв'язку з несплатою судового збору.

Апеляційний суд ухвалою від 16 вересня 2019 року апеляційну скаргу повернув скаржнику.

Відповідач втретє звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 9 жовтня 2018 року.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15 жовтня 2019 року, відмовив у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишив без руху, надавши строк для усунення недоліків апеляційної скарги - подання заяви про поновлення строку, із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення та документа про сплату судового збору.

Цей суд ухвалою від 13 листопада 2019 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 9 жовтня 2018 року.

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (правонаступник Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві) звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у справі №826/8364/18 й направити справу до апеляційного суду.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Перевіряючи доводи касаційної скарги колегія суддів виходить з такого.

За приписами пункту 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а Статтею 295 КАС України закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги.

За правилами частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 КАС України).

Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6,7 частини п'ятої цієї статті).

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві у межах встановленого судом строку не подало заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, діяв в межах повноважень та правильно застосував норми процесуального права.

За таких обставин, подана Головним управлінням Державної фіскальної служби у м.

Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у справі №826/8364/18 касаційна скарга є необґрунтованою. У даному випадку, правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 КАС України, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у справі №826/8364/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: підписМ. Б. Гусак підписМ. М. Гімон підписЄ. А. Усенко