Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.04.2021 року у справі №260/2799/20

УХВАЛА

20 травня 2021 року

м. Київ

справа № 260/2799/20

адміністративне провадження № К/9901/10562/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І. А.,

суддів: Пасічник С. С., Юрченко В. П.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від
03.12.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від
16.02.2021 у справі №260/2799/20 за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "АНТ-КЕР" Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТ-КЕР Україна" до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

26.03.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021 у справі №260/2799/20.

Ухвалою Верховного Суду від 15.04.2021 касаційну скаргу залишено без руху, зобов'язано скаржника усунути недоліки касаційної скарги шляхом надання платіжного доручення щодо сплати судового збору у сумі 4204,00 грн. Для усунення зазначених недоліків скаржнику встановлено десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

У межах встановленого судом строку скаржник надіслав клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, платіжне доручення від 22.04.2021 №281, яким сплачено 4204,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Відповідно до інформації з Реєстру підтверджень оплат із Казначейства кошти зараховано 23.04.2021.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо можливості скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації без визнання такого рішення протиправним (пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, пункти 5,9,10 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №52).

Також податковим органом вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 2 статті 353 КАС України, зазначено, що суд не дослідив зібрані у справі докази (суди попередніх інстанцій погодилися з тим, що наданий на розгляд Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі документ (копія договору) не є достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі).

Верховний Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України скаржник повинен вказати: 1) норми матеріального права, які неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового законодавства, висловлення незгоди з судовими рішеннями. Разом з тим, скаржником не обґрунтовано, у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Верховний Суд зауважує, що суди попередніх інстанцій враховували правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 20.11.2018 у справі №806/434/16, від
18.11.2019 у справі №815/1088/15, від 31.03.2020 у справі №140/10/19, від
21.05.2020 у справі №560/391/19, від 22.07.2019 у справі №815/2985/18, від
23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.

Головним управлінням ДПС у Закарпатській області не обґрунтовано, у чому полягає неправильність посилання судів першої та апеляційної інстанції на вказану практику Верховного Суду.

Відтак, скаржником не обґрунтовано заявлену підставу касаційного оскарження.

Зазначаючи про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, податковим органом не зазначено підставою касаційного оскарження пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України, а лише пункт 1 частини 2 статті 353 КАС України.

Слід зазначити, що пунктом 1 частини 2 статті 353 КАС України встановлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 353 КАС України.

Тобто, при посиланні на пункт 1 частини 2 статті 353 КАС України скаржником мають бути обґрунтовані заявлені підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України, а наслідком касаційного розгляду має бути направлення справи на новий судовий розгляд.

Разом з тим, скаржником не обґрунтовано заявлену підставу касаційного оскарження, в прохальній частині касаційної скарги зазначено про скасування судових рішень у справі та прийняття нового, яким слід відмовити у задоволенні позову.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021 у справі №260/2799/20 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Судді І. А. Васильєва С. С. Пасічник В. П. Юрченко