Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.04.2021 року у справі №420/1850/20
Постанова КАС ВП від 25.07.2025 року у справі №420/1850/20

УХВАЛА

27 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 420/1850/20

адміністративне провадження № К/9901/12083/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н. В., перевірив касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі №420/1850/20 за позовом Комунального підприємства Чорноморськводоканал Чорноморської міської ради Одеської області до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними і скасування припису та рішення про застосування санкцій,

УСТАНОВИЛ:

Комунальне підприємство Чорноморськводоканал Чорноморської міської ради Одеської області звернулось до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області з позовом до Одеського окружного адміністративного суду, в якому просило визнати протиправними та скасувати припис про виконання законних вимог щодо усунення порушення порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін № 144 від 17.02.2020, рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення № 4 від 17.02.2020.

06 жовтня 2020 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про виконання законних вимог щодо усунення порушення порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін № 144 від 17.02.2020.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни і ціноутворення № 4 від 17.02.2020.

Стягнуто з бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на користь Комунального підприємства "Чорноморськводоканал" Чорноморської міської ради Одеської області судові витрати в розмірі 23 122
(двадцять три тисячі сто двадцять дві) грн.

На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області подала касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 22 квітня 2021 року.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 квітня 2021 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Бучик А. Ю., судді: Мороз Л. Л., Рибачук А. І.

19 квітня 2021 року ухвалою Верховного Суду задоволено заяви суддів Бучик А. Ю., Мороз Л. Л., Рибачука А. І. про самовідвід. Відведено суддів Бучик А. Ю., Мороз Л. Л., Рибачука А. І. від участі у розгляді касаційної скарги Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі за позовом Комунального підприємства Чорноморськводоканал Чорноморської міської ради Одеської області до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними і скасування припису та рішення про застосування санкцій.

22 травня 2021 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 716/0/78-21 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв'язку з постановленням Верховним Судом 19.04.2021 ухвали №К/9901/12083/21 про відведення судді-доповідача Бучик А. Ю. та суддів Мороз Л. Л., Рибачука А. І. від розгляду матеріалів касаційної скарги Головного управління Держспоживслужби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі № 420/1850/20.

22 квітня 2021 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., суддів:

Данилевич Н. А., Мацелонської В. Е.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.

У касаційній скарзі відповідачем зазначено, що вона подана на підставі пунктів 1, 3, 4 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Покликаючись на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, заявник касаційної скарги зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі № 808/3059/17, а саме"..на час здійснення відповідачем (Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області) планового заходу контролю відносно позивача відсутня затверджена уніфікована форма акту, що не може бути підставою для обмеження контролюючого органу у здійсненні покладених на нього законодавством повноважень, а тому складений відповідачем акт за наслідками здійснення заходу контролю за змістом повністю відповідає приписам ~law20~..".

Проте, в касаційній скарзі не наведено які саме норми права (пункт, частина, стаття) застосовано судом без врахування висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладених у зазначеній постанові Верховного Суду.

При цьому, скаржник акцентує увагу на витязі із зазначеної постанови Верховного Суду, зокрема релевантних джерелах права, які застосовано судом касаційної інстанції у конкретній справі за конкретних обставин та не наводить обґрунтувань з приводу того, що правовідносини у цій справі та у справі № 808/3059/17 є подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Так, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.

Також в касаційній скарзі відповідачем зазначено, що вона подана на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

В обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження заявник касаційної скарги зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування абзацу дев'ятого статті 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Суд зазначає, що подаючи касаційну скаргу на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України, позивач вказавши, яку саме норму права (пункт, частину, статтю) закону або іншого нормативно-правового акта суд апеляційної інстанції неправильно застосував, щодо питання застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, не обґрунтував у чому саме полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права, та, як на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Також в касаційній скарзі відповідачем зазначено, що вона подана на підставі пункту 4 частини 4 статті 328 КАС України, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених пункту 4 частини 4 статті 328 КАС України.

Відповідач вказує, що відповідно до пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України.

Проте, у касаційній скарзі відповідачем конкретно не зазначено які саме обставини, встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або які саме зібрані у справі докази, судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Тобто, відповідачем не викладено підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної приписами вказаної норми КАС України, тобто не зазначено підстави для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, визначених частинами 2 і 3 статті 353 КАС України.

Подана касаційна скарга відповідача містить цитування нормативно-правових актів, виклад обставини справи, незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Інші доводи та аргументи заявника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.

Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи приписи пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України, та не викладення відповідачем підстав для касаційного оскарження судових рішень у даній справі, визначених пунктами 1, 3, 4 частини 4 статті 328 КАС України, а саме позивач покликаючись на постанови Верховного Суду не обґрунтував, що ці постанови ухвалені у справах за подібними відносинами із цією справою, а також вказавши, яку саме норму права (пункт, частину, статтю) закону або іншого нормативно-правового акта суд апеляційної інстанції неправильно застосував, щодо питання застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, однак не обґрунтував у чому саме полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права, та, як на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також не зазначив підстави для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, визначених частинами 2 і 3 статті 353 КАС України тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі №420/1850/20 за позовом Комунального підприємства Чорноморськводоканал Чорноморської міської ради Одеської області до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними і скасування припису та рішення про застосування санкцій - повернути особі, яка її подала.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Шевцова