Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.11.2020 року у справі №620/1778/20

УХВАЛА

26 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 620/1778/20

адміністративне провадження № К/9901/31366/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О. В.,

суддів: Білак М. В., Жука А. В.,

перевірив касаційну скаргу Військової частини А1815

на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року

у справі №620/1778/20

Військової частини А1815

до ОСОБА_1

про стягнення майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Військова частина А1815 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 3809,75 грн. майнової шкоди.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року позовну заяву Військової частини А1815 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди - повернуто позивачу.

Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даною позовною заявою.

Це судове рішення Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 22 жовтня 2020 року залишив без змін.

У своїй касаційній скарзі Військова частина А1815 просить скасувати ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року у справі №620/1778/20 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених частиною 1 статті 77 КАС України.

За змістом частин 1 , 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частин 1 , 2 статті 122 КАС України або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Частиною 5 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з частиною 1 , 2 статті 123 КАС України, уразі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що факт наявності шкоди, яку просить стягнути позивач, встановлений наказами командира Військової частини А1815 від 23 травня 2018 року, а позовна заява подана до суду 19 травня 2020 року.

Крім того, на час виникнення у Військової частини А1815 підстав для звернення до суду з цим позовом Велика Палата Верховного Суду визначила, що аналогічні спори підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі №818/1688/16 зазначено, що у випадку зобов'язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов'язків, перед судом обов'язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи. Водночас у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення. Указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій прийшли до вірного висновку стосовно твердження позивача, що позов поданий в межах трирічного терміну, визначеного статтею 257 Цивільного кодексу України, є необґрунтованими, оскільки на час виникнення у військової частини А1815 підстав для звернення до суду з відповідним позовом Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 рокупо справі № 818/1688/16 визначила, що аналогічні спори підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Отже, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції послався на відсутність поважних причин для поновлення строку на звернення до суду, а в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що причина пропуску процесуального строку має об'єктивний і незалежний від скаржника характер, скаржником додатково такі докази не подано, оскільки обставини, на які покликається скаржник у клопотанні про поновлення строку на звернення до суду, на переконання суду першої інстанції, не є непереборними чи такими, що об'єктивно не дали можливість своєчасно реалізувати скаржнику право на звернення до суду.

Суд апеляційної інстанції прийшов аналогічного висновку, що позивачем строк на звернення до суду з позовом пропущено без поважних причин.

Верховний Суд зазначає, що дотримання встановлених строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку звернення до суду, особа, яка має намір подати відповідну позовну заяву, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Водночас, Верховний Суд звертає увагу, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів поважності пропуску строку на звернення з позовом до суду, які би зумовлювали об'єктивну неможливість вчасного звернення за захистом до суду.

За змістом частин 1 , 5 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частин 1 , 5 статті 122 КАС України або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно частиною 2 статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, Верховний Суд констатує, що суди першої і апеляційної інстанцій, правильно застосували положення частини 5 статті 122 КАС України та частини 2 статті 123 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 122, 123, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини А1815 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року у справі №620/1778/20 Військової частини А1815 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

СуддіО. В. Калашнікова М. В. Білак А. В. Жук