Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.04.2018 року у справі №9901/538/18

УХВАЛА

26 квітня 2018 року

Київ

справа №9901/538/18

адміністративне провадження №П/9901/538/18

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2018 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями передбаченими статтями 185, 190, 210 Кримінального кодексу України.

Зокрема, ОСОБА_2 зазначає, що Шевченківським УП ГУНП у м. Києві здійснювалось розслідування за кримінальним провадженням внесеним 30 листопада 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120171001000114261, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 190, 210 Кримінального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви ОСОБА_2, зокрема, ставить питання про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 2400 грн. та 400 000 грн. моральної шкоди, завданих їй кримінальним правопорушенням. У позовній заяві наводяться й інші вимоги, які не можуть бути самостійним предметом судового розгляду, оскільки вони є похідними і залежними від вимог щодо відшкодування шкоди.

Аналіз позовної заяви та доданих до неї матеріалів дають підстави для такого висновку.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

У відповідності до частини 1 та 2 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, а саме:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

Крім того, згідно з частиною 4 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Зазначені норми процесуального закону визначають вичерпний перелік спорів, віднесених до повноважень Верховного Суду як суду першої інстанції.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що зазначений спір не підпадає під ознаки публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Відповідно до частини 1 статті 128 Кримінально-процесуального кодексу України (далі за текстом - КПК України) особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частиною 4 та 5 статті 128 КПК України встановлено, що форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими Частиною 4 та 5 статті 128 КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, Частиною 4 та 5 статті 128 КПК України не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Зважаючи на обставини, у зв'язку з якими ОСОБА_2 звернулася до адміністративного суду і наведене вище законодавче регулювання цих правовідносин, суд вважає, що у відкритті провадження у цій справі слід відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. За частиною шостою цієї статті у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Керуючись статтями 4, 19, 22, 170, 266, 295 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження в справі № 9901/538/18 за позовом ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

2. Роз'яснити ОСОБА_2, що справи про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, вирішуються в порядку кримінального судочинства місцевими загальними судами.

3. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

4. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання.

Суддя Я.О. Берназюк