Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.09.2019 року у справі №160/2055/19

УХВАЛА

20 серпня 2020 року

Київ

справа № 160/2055/19

адміністративне провадження № К/9901/18458/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М. М.,

суддів: Васильєвої І. А., Гусака М. Б.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Київській області, на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019 у справі №160/2055/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

27.07.2020 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС), направлена до суду поштою 24.07.2020.

Одночасно ГУ ДПС було заявлено клопотання про визнання поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та поновлення цього строку, яке вмотивоване тим, що вперше касаційна скарга у цій справі була подана в строки, визначені процесуальним законодавством, проте у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору була залишена без руху, а в подальшому ухвалою Верховного Суду від 21.10.2019 повернута. Зазначає, що повернення касаційної скарги у зв'язку з відсутністю можливості сплати судового збору, не позбавляє його права повторного звернення до суду. Звертає увагу, що дана справа є вагомою для держави, і відсутність фінансування є важливою причиною пропуску строку, оскільки податкові органи фінансуються за державні кошти. Крім того, як на підставу поновлення строку, посилався на пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого строки, визначені КАС України, продовжуються на строк дії карантину. Просить врахувати необхідність правильного застосування законодавства про працю під час дії карантинних заходів та з метою недопущення розповсюдження короновірусної інфекції, збереження життя, здоров'я працівників, зважати на виключність обставин, що склалися на час подачі скарги. Зазначає, що право на судовий захист входить до переліку тих прав, що захищаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, Верховний Суд ухвалою від 31.07.2020 визнав їх неповажними та запропоновав скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали повідомити інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження та надати суду уточнену касаційну скаргу, зміст якої, зокрема щодо підстав касаційного оскарження, має бути викладено з урахуванням вимог передбачених статтею 328 КАС України.

На виконання вимог цієї ухвали, від ГУ ДПС 17.08.2020 надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, в якій визначено підстави для касаційного оскарження є частина 4 статті 328 КАС України та заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень. Клопотання про поновлення строку вмотивоване тим, що дана справа є вагомою для держави, і відсутність фінансування є важливою причиною пропуску строку, оскільки податкові органи фінансуються за державні кошти, і при неналежному фінансуванні, іншої можливості сплатити судовий збір не має, отже зазначене свідчить про поважність причин пропуску строку та наявність підстав для його поновлення.

Отже, фактично зазначені скаржником підстави для поновлення строку є аналогічними тим, які вже Суд оцінив і визнав неповажними ухвалою про залишення касаційної скарги без руху.

Суд повторно звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава повинна дотримуватися раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Доводи скаржника про наявність поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, а саме: про неможливість сплати судового збору при зверненні з касаційною скаргою у цій справі вперше є безпідставними, оскільки неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних чи фінансових складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, якщо вона не залежить від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб'єкт владних повноважень, однак має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти в можливі та залежні від нього дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

За змістом пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.

На підставі наведеного керуючись частиною 3 статті 3, пунктом 4 частини 1 статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Київській області, про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Київській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Київській області, на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019 у справі №160/2055/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ. М. Гімон І. А. Васильєва М. Б. Гусак