Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.03.2020 року у справі №560/2359/19

УХВАЛА

24 березня 2020 року

Київ

справа №560/2359/19

адміністративне провадження №К/9901/7186/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С. Г.,

суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.,

перевіривши касаційну скаргу Військової частини А2573 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.09.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 по справі № 560/2359/19 за позовом ОСОБА_1 до Житлової комісії військової частини А 2573, Військової частини А2573 про визнання протиправними, скасування та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житлової комісії військової частини А 2573, Військової частини А2573, в якому просив суд: визнати протиправними дії військової частини в особі командира в/ч А 2573 та житлової комісії в/ч А 2573 відповідно протоколу засідання житлової комісії № 5 від
05.07.2019 та наказу командира в/ч А 2573 від 05.07.2019 про зарахування ОСОБА_1 та членів його родини на квартирний облік з 05.07.2019; скасувати протокол Житлової комісії військової частини А 2573 від 05.07.2019 № 5 та наказ командира військової частини А 2573 "Про оголошення рішення житлової комісії військової частини А 2573 прийнятого протоколом № 5 від 05.07.2019" від 05.07.2019 № 161; зобов'язати Житлову комісію військової частини А 2573 зарахувати ОСОБА_1 та членів його родини на квартирний облік з 01 серпня 1998 року.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.09.2019, ухваленим за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано протокол Житлової комісії військової частини А 2573 від 05.07.2019 № 5 в частині зарахування капітана ОСОБА_1 зі складом сім'ї (дві особи) з 05.07.2019 на облік військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов.

Визнано протиправним та скасовано п. 1 наказу командира військової частини А 2573 "Про оголошення рішення житлової комісії військової частини А 2573 прийнятого протоколом № 5 від 05.07.2019" від 05.07.2019 № 161, щодо зарахування капітана ОСОБА_1 зі складом сім'ї (дві особи) з 05.07.2019 на облік військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов.

Зобов'язано Житлову комісію військової частини А 2573 повторно розглянути рапорт капітана ОСОБА_1 щодо зарахування його зі складом сім'ї (дві особи) на облік військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, з врахуванням первинного звернення ОСОБА_1 про взяття на облік від 22.06.2018 та відповідно до вимог наказу Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.09.2019 залишено без змін.

На зазначені судові рішення позивач подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 13.03.2020.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.

Частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Так, згідно з приписами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина 3 статті 12 КАС України).

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії справ незначної складеності за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З огляду на викладене, обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин 3 та 4 статті 12 КАС України відсутні.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначена норма Кодексу узгоджується з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України, згідно з яким до основних засад судочинства відноситься забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках. Аналогічне положення закріплене також у пункті 7 частини 3 статті 2 та частини 1 статті 13 КАС України, а також частини 1 статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, розглядає спори, що мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави.

Таким чином, оскільки оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні і обґрунтувань щодо їх наявності в касаційній скарзі не наведено, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Суд враховує положення, що містяться в Рекомендаціях № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. "с" ст. 7 вказаних Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону; вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Крім того, Суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09.10.2018 (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 3, 328, 333, 359 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини А2573 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від
23.09.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від
17.02.2020 по справі № 560/2359/19 за позовом ОСОБА_1 до Житлової комісії військової частини А 2573, Військової частини А2573 про визнання протиправними, скасування та зобов'язання вчинити дії.

Надіслати скасовано копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.........................................

С. Г. Стеценко

Т. Г. Стрелець

Л. В. Тацій,

Судді Верховного Суду