Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.02.2019 року у справі №1340/4526/18

УХВАЛА

21 лютого 2019 року

Київ

справа №1340/4526/18

адміністративне провадження №К/9901/4088/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області

на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2019 року

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі також - Управління, скаржник) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій задоволено частково.

На вказане рішення Управлінням подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року зазначену скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та надано скаржнику строк у десять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору та продовження строку для усунення недоліків, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року повернуто скаржнику у зв'язку з невиконанням ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Управління, не погодившись із вказаною ухвалою, 06 лютого 2019 року подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, справу направити для продовження розгляду вказаним судом.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала є безпідставною та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, адже на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ним було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки у відповідності до пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) Пенсійний фонд України та його органи були звільнені від сплати судового збору, у зв'язку з чим бюджетом Пенсійного фонду України на 2018 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року №8, кошти на сплату судового збору передбачені не були. А відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Згідно з частиною другою вказаної статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Зазначає, що у разі відмови у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору просив суд апеляційної інстанції надати новий строк для усунення недоліків.

Колегія суддів перевірила наведені у касаційній скарзі міркування, додані до неї матеріали і дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 298 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 298 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява (апеляційна скарга) повертається позивачеві (скаржнику), якщо позивач (скаржник) не усунув недоліки позовної заяви (апеляційної скарги), яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (частина 1 статті 133 КАС України).

Так, відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Згідно з частиною вищевказаної статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Частиною 1 статті 77 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області ухвалою суду було залишено без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги. На виконання вказаної ухвали на адресу суду надійшло клопотання Управління про звільнення від сплати судового збору та продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги (в разі відмови в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору).

Суд апеляційної інстанції вказав, що заявлене скаржником клопотання про звільнення від сплати судового збору є безпідставним, оскільки Законом України "Про судовий збір" не передбачено такої умови як звільнення від сплати судового збору у зв'язку із обмеженим фінансуванням. Крім того, законодавством надано прерогативу застосування положень частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" виключно у справах щодо звернення із такими клопотаннями фізичних осіб, а не органів державної влади. Крім того, клопотання скаржника про продовження строку для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги не було обґрунтовано жодним чином, апелянт не надав жодних доказів, які дають підстави дійти висновку про реальні наміри виконати вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

З урахування наведеного суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про неможливість задоволення клопотань скаржника про звільнення від сплати судового збору та продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги у встановлений строк.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

У пункті 2 частини другої цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, виходив з того, що останнім у встановлений строк не було усунуто недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху.

Таким чином, оскаржуване рішення є слушним, вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України та частини 5 статті 298 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Зазначені в касаційній скарзі міркування та судження не применшують правильності висновків ухвали суду апеляційної інстанції.

Крім того, суд враховує, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви (апеляційної скарги) не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

При прийнятті рішення про відмову у відкритті касаційного провадження у даній справі колегія суддів враховує позицію Верховного Суду, сформовану в ухвалах від 14 січня 2019 року у справі № 461/6614/17, від 17 січня 2019 року у справі № 1340/3701/18 та від 21 січня 2019 року у справі № 1340/3489/18, в яких суд касаційної інстанції прийняв аналогічне рішення у справах за касаційною скаргою того ж скаржника (Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області), з тих самих підстав касаційного оскарження та за такої ж форми касаційної скарги.

Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2019 року за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій.

2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

4. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Я.О. Берназюк

М.І. Гриців

Н.В. Коваленко