Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.07.2019 року у справі №826/11420/17

УХВАЛА

19 липня 2019 року

м. Київ

справа №826/11420/17

адміністративне провадження №К/9901/19004/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Желтобрюх І. Л., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Державної фіскальної служби (ДФС) України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Хатанет"" до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.07.2018 адміністративний позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність ДФС України, яка полягає у не внесенні в Єдиний реєстр податкових накладних суми від'ємного значення ПДВ ТОВ "Компанія "Хатанет"" у розмірі 1 061 287,00 грн.

Зобов'язано ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на від'ємне значення, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 1 061 287,00 грн.

Відповідач повторно подав апеляційну скаргу на зазначене судове рішення. До цього звернення з апеляційною скаргою мало місце у серпні 2018 року, яка згідно з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.08.2018 була залишена без руху у зв'язку з несплатою судового збору за подання апеляційної скарги, а згідно з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від
25.09.2018 повернута як така, щодо якою не було усунуто недоліки.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2019 повторна апеляційна скарга ДФС України залишена без руху як така, що подана з порушенням статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (пропущений строк на апеляційне оскарження), а підстави, вказані відповідачем у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані неповажними. Цією ж ухвалою ДФС України встановлено десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення зазначеного в ухвалі недоліку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2019 (оприлюднена
23.05.2019) відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДФС України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від
16.07.2018 з тих підстав, що відповідач пропустив встановлений законом строк на подання апеляційної скарги, а наведені ним у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави (відсутність протягом тривалого часу коштів на сплату судового збору) визнані судом апеляційної інстанції неповажними.

12.06.2019 відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2019, у якій просить скасувати зазначене судове рішення, а справу направити до апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що ним були вжитті всі можливі заходи щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, проте на момент спливу строку на апеляційне оскарження фінансової можливості сплатити судовий збір не було, що призвело до пропуску строку, визначеного статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строку, установленого частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6,7 частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання встановленого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Беручи до уваги, що державний орган (установа), який фінансується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, обставини, пов'язані з фінансуванням витрат цього органу (установи), зокрема необхідність дотримання певної процедури погодження та/або встановлення бюджетного фінансування за видатками та/або недостатність коштів, призначених для сплати судового збору, не є безумовною підставою для поновлення строку на оскарження судового рішення.

Держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.

Підтвердженням цьому є положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" щодо виключного переліку категорій осіб та справ, майновий стан яких (учасників яких) може бути підставою для прийняття судом рішення про звільнення їх від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, розстрочення чи відстрочення його сплати.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій адміністративній справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, у зв'язку з чим касаційна скарга визнається необґрунтованою, що, у свою чергу, відповідно до пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

І. Л. Желтобрюх

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду