Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.05.2018 року у справі №825/1171/18

УХВАЛА

23 травня 2018 року

Київ

справа №825/1171/18

провадження №К/9901/50578/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 6 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року у справі за позовом Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання протиправними та скасування постанов,

установив:

Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України звернулось до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування постанов головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Данілевського О.М. від 9 лютого 2018 року про накладення штрафів за невиконання без поважних причин рішення суду у виконавчих провадженнях № ~organization0~ та № 55382909.

Чернігівських окружний адміністративний суд ухвалою від 6 березня 2018 року залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2

Позов мотивований тим, що судові рішення, з примусового виконання яких відкриті виконавчі провадження, було виконано в повному обсязі. Водночас відповідач, перевищуючи свої службові повноваження, самостійно встановивши спосіб виконання судового рішення, наклав на позивача штрафи за невиконання рішення суду.

Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 6 березня 2018 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року, позов задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Данілевського О.М. від 9 лютого 2018 про накладення штрафів (ВП № ~organization1~,55382909).

Ухвалюючи такі рішення, суди дійшли висновку про те, що оскаржувані постанови відповідача протиправні, оскільки матеріалами справи підтверджується повне виконання рішення, з примусового виконання якого відкрито виконавчі провадження.

У поданій 10 травня 2018 року касаційній скарзі третя особа просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі автор посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права. Скарга обґрунтована неповнотою та необ'єктивністю з'ясування обставин справи.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини 3 статті 333 КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Статтями 280, 281, 287, 288 КАС України передбачено: особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу рішень органу державної виконавчої служби, а рішення судів попередніх інстанцій, які оскаржуються, прийняті за особливостями, встановленими статтею 287 КАС України.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 6 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року у справі № 825/1171/18 за позовом Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання протиправними та скасування постанов.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець