Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.03.2021 року у справі №420/1061/20

УХВАЛА

22 березня 2021 року

м. Київ

справа № 420/1061/20

адміністративне провадження № К/9901/7330/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мацедонської В. Е.,

суддів: Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,

перевіривши касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року

та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року

у справі № 420/1061/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку за час затримки виплат та заборгованості по індексації грошового забезпечення, -

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, у якій останній просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо нездійснення остаточного розрахунку в день звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1;

- стягнути на користь ОСОБА_1 з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України середній заробіток за весь час затримки виплат доплати за службу у нічний час та заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з
18.01.2019 року по 18.11.2019 року у розмірі 142 013 (сто сорок дві тисячі тринадцять) гривень 60 копійок.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року, позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Департаменту Патрульної поліції Національної поліції України щодо нездійснення остаточного розрахунку в день звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Департаменту Патрульної поліції Національної поліції України середній заробіток за весь час затримки виплат доплати за службу у нічний час та заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з
18.01.2019 року по 18.11.2019 року у розмірі 142 013 (сто сорок дві тисячі тринадцять) гривень 60 копійок.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідачем подано касаційну скаргу.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає наступне.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до Пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Предметом розгляду цієї справи є визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку за час затримки виплат та заборгованості по індексації грошового забезпечення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивача звільнено з посади інспектора роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.

Згідно Примітки до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції" (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються Президент України, Прем'єр-міністр України, член Кабінету Міністрів України, перший заступник або заступник міністра, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голова Фонду державного майна України, його перший заступник або заступник, член Центральної виборчої комісії, член, інспектор Вищої ради правосуддя, член, інспектор Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, народний депутат України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Директор Національного антикорупційного бюро України, Генеральний прокурор, його перший заступник та заступник, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник, член Ради Національного банку України, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступник, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, його перший заступник та заступник, радник або помічник Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, особи, посади яких належать до посад державної служби категорії "А " або "Б", та особи, посади яких частиною 1 статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" віднесені до першої - третьої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апаратів та самостійних структурних підрозділів, керівники, заступники керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва або Севастополя, керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міста республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, району в місті, міста районного значення, військові посадові особи вищого офіцерського складу.

Посада публічної служби, яку обіймав позивач, та у зв'язку із звільненням з якої виник цей спір (інспектор роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції), не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні примітки до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції".

Законом України "Про запобігання корупції" визначено вичерпний перелік службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, відповідно до якого посада позивача не належить.

Отже, позивач не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні примітки до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції", а тому зазначена справа відноситься до справ незначної складності.

Таким чином, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, відповідач у касаційній скарзі зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для єдиної правозастосовчої практики, має значний суспільний інтерес та виняткове значення для скаржника. При цьому, в обґрунтування вказаного твердження відповідачем жодним чином не мотивовано, в чому саме полягає фундаментальне значення саме цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.

Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 20 грудня 2019 року у справі №804/3000/18 та від 11 лютого 2021 року у справі №1540/3742/18 є безпідставним, оскільки стосуються компенсації середнього заробітку за час вимушеного прогулу, нарахованого та стягнутого з рішенням суду. Натомість, у даній справі згідно оскаржуваних рішень стягнуто середній заробіток за весь час затримки виплати доплати за службу у нічний час та заборгованість по індексації грошового забезпечення.

Зміст касаційної скарги зводиться до викладення фактичних обставин справи та цитування норм права з посиланням на невірну оцінку судами попередніх інстанцій доказів у справі, однак, у силу частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Отже, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1, як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.

Розгляд зазначеної справи за правилами загального позовного провадження, на що посилається скаржник, не виключає її з категорії справ незначної складності та не звільняє скаржника від обов'язку довести виключні обставини, передбачені підпунктами а)-г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року у справі № 420/1061/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку за час затримки виплат та заборгованості по індексації грошового забезпечення.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко