Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.04.2019 року у справі №240/4980/18

УХВАЛА

22 квітня 2019 року

Київ

справа №240/4980/18

адміністративне провадження №К/9901/10442/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А. Ю.,

суддів - Гімона М. М., Мороз М. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2019 року у справі № 240/4980/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання надати дозвіл на виготовлення та розробку проекту землеустрою,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_2 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з указаним позовом.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року позов задоволено частково.

Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області оскаржило це рішення в апеляційному порядку.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2019 апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано строк для усунення виявлених недоліків.

На виконання вимог вказаної ухвали скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення по справі, обґрунтоване неможливістю сплатити судовий збір у наданий судом строк.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2019 року продовжено Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області строк для усунення недоліків апеляційної скарги, передбачених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 05 лютого 2019 року на 15 календарних днів з моменту отримання ухвали про продовження терміну для усунення недоліків.

На виконання зазначеної ухвали скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі, посилаючись на наявність складної економічної ситуації у фінансовому забезпеченні діяльності органів державної влади.

Ухвалою від 14 березня 2019 року Сьомий апеляційний адміністративний суд відмовив Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, у зв'язку із тим, що скаржником не надано обґрунтованих доводів та достатніх доказів на підтвердження того, що майновий/фінансовий стан скаржника перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі; апеляційну скаргу повернув скаржнику.

Вважаючи таку ухвалу постановленою з порушенням вимог процесуального закону, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області оскаржило її в касаційному порядку.

Перевіряючи касаційну скаргу про повернення апеляційної скарги, суд виходить із такого.

За змістом п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ч. 2 ст. 298 КАС України, застосовуються положення ч. 2 ст. 298 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ч. 1 ст. 169 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За правилами п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений судом строк, вона повертається позивачеві.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав не усунення недоліків скарги, вірно застосував положення п. 1 ч. 4 ст. 169 та ч. 2 ст. 298 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, суд наділено повноваженням відстрочення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас наведені правові норми дають підстави для висновку, що відстрочення від сплати судових витрат є не обов'язком суду, а повноваженням за певних обставин.

Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставин, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом права відстрочення від сплати судових витрат. Такі обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Суд, що вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги), зважаючи на наявні обставини встановлює за результатом розгляду відповідного клопотання наявність установленої законом підстави для відстрочення від сплати судових витрат.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що суд апеляційної інстанції під час вирішення питання про прийняття апеляційної скарги надав оцінку клопотанню, доводи касаційної скарги в цій частині не дають підстав для висновку про наявність порушення з боку суду апеляційної інстанції норм процесуального права.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому ч. 2 та ч. 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом п. 2 ч. 2 ст. 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у ч. 3 ст. 328 КАС України, який включає й ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.

За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 328, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2019 року у справі № 240/4980/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання надати дозвіл на виготовлення та розробку проекту землеустрою.

Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.........................................

А. Ю. Бучик

М. М. Гімон

Л. Л. Мороз,

Судді Верховного Суду