Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.05.2019 року у справі №360/3920/18

УХВАЛА

20 травня 2019 року

Київ

справа №360/3920/18

адміністративне провадження №К/9901/13998/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л., Стрелець Т. Г., перевіривши касаційну скаргу Головного управління МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (з урахуванням уточнень) про стягнення з відповідача за період з 29 вересня 2014 року по 24 жовтня 2014 року винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення у розрахунку на місяць, а саме: за вересень 2014 року - 168,21
грн., жовтень 2014 року - 6 446,19 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2019 року, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справи України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 29 вересня 2014 року по 24 жовтня 2014 року включно у загальному розмірі 6 614,40 грн., з відрахуванням податків та обов'язкових платежів до бюджетів всіх рівнів.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, а судом не встановлено виключень щодо посади позивача у цій справі в аспекті пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України в поєднанні зі статтею 50 Закону України "Про запобігання корупції".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3 291 328 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2019 року.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. В. Білоус

Судді І. Л. Желтобрюх

Т. Г. Стрелець